French
DeutschГабріеле д'Аннунціо — Вікіпедія
_crowned.svg){kind=small}
Габріеле д'Аннунціо (італ. Gabriele D'Annunzio, псевдонім, справжнє прізвище Рапаньєтта (Rapagnetta); 12 березня 1863, Пескара, провінція Абруццо — 1 березня 1938) — італійський драматург, поет, політичний діяч італійського націоналістичного та профашистського напрямку.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчання і становлення як особи припало на роки пошуків у суспільстві Італії, щойно об'єднаної в єдину державу після століть розмежованих італійських князівств. Як висловився один політичний діяч того часу: «Італія вже єдина держава, справа тепер зробити єдину націю». У ці часи Габріеле поділяв захоплення італійським націоналізмом, відновленням міфічної величі Італії тощо.
Д'Аннунціо ще до початку 20 століття мав репутацію найвідомішого італійського літератора. Перше російське видання Д'Аннунціо вийшло з друку 1893 року (переклад роману «Цнотливий»). Цікаво, що перше видання збірки творів письменника в Російській імперії вийшло у світ в Україні (Київ, 1904 рік). На той час він мав шалену популярність і як письменник, і як драматург. Вистава про трагічне кохання «Франческа да Ріміні» за драмою Д'Аннунціо справила сильне враження на молоду Віру Холодну, майбутню зірку німого кіно.
З роками письменник переходить у політику. У 1915—1918 він брав участь у Першій світовій війні (в авіації, пізніше в піхоті). Після закінчення війни — один із лідерів італійського націоналістичного руху, пов'язаного з народженням фашизму. З 1919 року підтримував Беніто Муссоліні.
Серед найрішучіших політичних вчинків — провід у військовому захопленні югославського міста Рієка (італійці називали його Фіуме). Д'Аннунціо оголосив себе військовим керманичем і був фактично диктатором загарбаної «республіки Фіуме» з 12 вересня 1919 до грудня 1920 року.
Габріеле д'Аннунціо був серед прихильників італійських фашистів, виправдовував їхні колоніальні наміри й загарбання в Абісинії (тепер Ефіопія). Він отримав від лідерів італійського фашизму титул князя (у 1924) і посаду голови Королівської академії наук Італії (у 1937).
Д'Аннунціо помер у 1938 від ускладнень інсульту у власній садибі Віттореале на озері Гарда (Ломбардія). Політичний режим Муссоліні влаштував йому величне поховання.
Д'Аннунціо та маркіза Луїза Касаті[ред. | ред. код]
Габрієле д'Аннунціо роками мав близькі стосунки з маркізою Касаті, відомою особою й іконою доби декадансу. Багата й ексцентрична в поведінці, Луїза Касаті дивувала багатими вечірками, чудернацькими сукнями й учинками, носила живих змій замість коштовностей. Маркіза була першою у світі католичкою, що отримала від Ватикану дозвіл на розірвання офіційного шлюбу з чоловіком, з яким давно не жила. Вона була меценаткою та моделлю багатьох художників, серед яких Кес ван Донген, Жан Кокто, Джакомо Балла, Ігнасіо Сулоага, Павло Трубецький, Джованні Болдіні тощо.
Твори[ред. | ред. код]
Поетичні збірки[ред. | ред. код]
- Primo vere («Весна», 1879),
- Canto novo («Нова пісня», 1882),
- Poema paradisiaco (1893),
- Laudi del cielo, del mare, della terra e degli eroi (1903—1912):
- Maia (Canto Amebeo della Guerra),
- Elettra,
- Alcyone,
- Merope,
- Asterope (La Canzone del Quarnaro).
- Ode alla nazione serba (1914)
Романи[ред. | ред. код]
- Трилогія «Романи Троянди»:
- Il piacere («Насолода» , 1889),
- Giovanni Episcopo («Джованні Епіскопо», 1891; екранізація 1947),
- L'innocente («Невинний», 1892; екранізація]] Л. Вісконті — 1976).
- Il trionfo della morte («Тріумф смерті», 1894) — фантастичний роман.
- Le vergini delle rocce («Діви скель», 1895).
- Il fuoco («Полум'я», 1900).
- Forse che sì forse che no («Можливо, так, можливо, ні», 1910).
- La Leda senza cigno («Леда без лебедя», 1912).
Драми[ред. | ред. код]
- La città morta («Мертве місто», 1899),
- La Gioconda («Джоконда», 1899),
- Francesca da Rimini («Франческа да Ріміні», 1902),
- L'Etiopia in fiamme (Ефіопія у полум'ї 1904),
- La figlia di Jorio («Дочка Йоріо», 1904),
- La fiaccola sotto il moggio («Смолоскип», 1905),
- La nave («Корабель», 1908),
- Fedra («Федра», 1909).
Автобіографічні твори[ред. | ред. код]
- Notturno,
- Le faville del maglio,
- Le cento e cento e cento e cento pagine del Libro Segreto di Gabriele d'Annunzio tentato di morire o Libro Segreto.
Література[ред. | ред. код]
- Gabriele D'Annunzio: Defiant Archangel by J.R. Woodhouse (2001, ISBN 0-19-818763-7)
- D'Annunzio: The First Duce by Michael A. Ledeen (ISBN 0-7658-0742-4)
- Dannunzio: The Poet As Superman by Anthony Rhodes (ISBN 0-8392-1022-1)
- Gabriele D'Annunzio: The Dark Flame by Paolo Valesio (trans. by Marilyn Migiel, ISBN 0-300-04871-8)
- D'Annunzio and the Great War by Alfredo Bonadeo (Fairleigh Dickinson University Press, 1995, ISBN 0-8386-3587-3)
- Biographical Dictionary of the Extreme Right Since 1890 edited by Philip Rees (1991, ISBN 0-13-089301-3)
- The Appeal of Fascism: A Study of Intellectuals and Fascism 1919—1945 by Alastair Hamilton (London, 1971, ISBN 0-218-51426-3)
- Лев Троцкий. Кое-что о философии сверхчеловека [Архівовано 15 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Поезія Габріеле д'Аннунціо [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.] (укр.)
- Леся Украинка. Два направления в новейшей итальянской литературе [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Жизнь. — 1900. — № 7. — С. 187—214.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ http://www.arllfb.be/composition/successions.html
- ↑ https://storia.camera.it/deputato/gabriele-d-annunzio-18630312
Посилання[ред. | ред. код]
- Д’Аннунціо Ґабрієле // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 502. — ISBN 966-692-578-8.
- д'Аннунціо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Д'Аннунціо про телегонію [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Олег Коцарев: Ґ. Д'Аннунціо — автор вишуканої літератури та власної «республіки» [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Бібліографія Габріеле д'Аннунціо в італійській базі фантастики «Catalogo SF, Fantasy e Horror, A cura di Ernesto VEGETTI, Pino COTTOGNI ed Ermes BERTONI» (Indice Cronologico per Autore) [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Бібліографія Габріеле д'Аннунціо в Енциклопедії наукової фантастики під редакцією Пітера Нікколса, Джона Клюта та Дейва Ленгфорда [Архівовано 11 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Бібліографія Габріеле д'Аннунціо у міжнародній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database» [Архівовано 2 липня 2020 у Wayback Machine.]
- The Charter of Carnaro (англ.)
