Гавіла — Вікіпедія

Гавіла (івр. חֲוִילָה‎ Ḥawilah) — термін, що в кількох книгах Біблії стосується як землі, так і людей; перше значення згадується в Genesis 2:10-11HE, а інше, як вважають, знаходиться в Африці і згадується в Genesis 10:7HE.

Біблійні згадки[ред. | ред. код]

В одному випадку Гавіла асоціюється з Едемським садом, згаданим у Книзі Буття (2:10-11):

І текла річка з Едему, щоб поливати сад; і звідти воно розділилося, і стало на чотири голови. Ім'я першому Пізон: це він, що оточує всю землю Гавілу, де є золото;

На додаток до регіону, описаного в розділі 2 книги Буття, дві особи на ім'я Гавіла перераховані в Таблиці Націй. У таблиці перераховані нащадки Ноя, які вважаються однойменними предками народів. Окрім імені, згаданого в Genesis 10:7-29HE, ще одне згадується в Книгах Хронік ([[|1 Chronicles]] 1:9-23HE). Одна особа — син Куша, син Хама. Інша особа — син Йоктана і нащадок Сима.

Ім'я Гавіла з'являється в Genesis 25:18HE, де воно визначає територію, населену ізмаїльтянами, як «від Гавіли до Шура, навпроти Єгипту в напрямку Ассирії»; і в Книгах Самуїла (1 Samuel 15:7-8HE), де сказано, що цар Саул побив амаликитян, які там жили, за винятком царя Агага, якого він узяв у полон.

В одному уривку згадується, що ізраїльтян відправляють до Ассирії та Гала. За словами ченця Антуана Огюстена Кальме, Гала, швидше за все, вказує на Гавілу.[1]

Позабіблійні згадки[ред. | ред. код]

У позабіблійній літературі земля Гавіла згадується в Псевдо-Філоні як джерело дорогоцінних коштовностей, які амореї використовували для виготовлення своїх ідолів у дні після Ісуса Навина, коли Кеназ був суддею над ізраїльтянами.

Існує позабіблійна традиція, знайдена в Kitab al-Magall (література Клементина) і Печері скарбів. Згідно з цією казкою, в перші дні після Вавилонської вежі діти Гавіли, сина Йоктана, побудували місто і царство, яке було ближче до тих його братів, Шеви та Офіра.

Можливе розташування[ред. | ред. код]

Показано кілька місць для Хавіли

В. В. Мюллер у Anchor Bible Dictionary 1992 року вважає, що «Гавіла» з Буття 2 має стосуватися регіону на південному заході Аравії[2]. Він знаходить посилання на «Гавілу» в Буття 25:18 як посилання на північну Аравію[2]. Деякі кажуть, що Гавіла були протосомалійського походження з кушитів, які колонізували Аравію, навіть пов'язуючи їх з макробійцями[3][4].

У арабському перекладі єврейської Біблії Саадії Гаон, виконаний Саадією Гаоном, Гавіла замінюється Зейлою в сучасному Сомалі[5]. Веніамін Тудельський, єврейський мандрівник XII століття, стверджував, що Зейла була землею Гавіла, обмеженою Аль-Хабашем на заході[6]. Зейла (Гавіла) була звільнена губернатором Португальської Індії Лопу Суарішем де Албергарія, в той час як її вождь Гарла Махфуз вторгся в Абіссінію в 1517 році[7][8].

У 1844 році Чарльз Форстер стверджував, що сліди стародавнього імені Гавіла все ще можна знайти у використанні Аваль для позначення острова, що зараз відомий як острів Бахрейн[9].

Август Генрі Кін вважав, що земля Гавіла була зосереджена у Великому Зімбабве і охоплювала тодішню Південну Родезію[10]. Табір Гавіла — це назва базового табору групи британських археологів, які досліджували руїни Великого Зімбабве з 1902 по 1904 рік. Зрештою, вони відкинули будь-який біблійний зв'язок із цим поселенням[11].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Calmet, Augustin (1852). Calmet's Dictionary of the Holy Bible. Crocker and Brewster. с. 276.
  2. ↑ а б Müller, W. W. (1992). «Havilah (Place).» In the Anchor Bible Dictionary. Volume 3, p. 82.
  3. ↑ Flood, Theodore (1881). The Chautauquan. 1: 107.
  4. ↑ Rice, Michael (11 березня 2002). The Archaeology of the Arabian Gulf. Routledge. ISBN 9781134967926.
  5. ↑ Arnaud, Eugene (1868). La Palestine ancienne et moderne. Berger-Levrault. с. 32. avalite havilah.
  6. ↑ Adler, Elkan (4 квітня 2014). Jewish Travelers. Routledge. с. 61. ISBN 9781134286065. Процитовано 1 січня 2018.
  7. ↑ ABYSSINIA: MYTHICAL AND HISTORICAL. The St. James's Magazine. 21: 84. 1868.
  8. ↑ Hassen, Mohammed. Review work Futuh al habasa. International Journal of Ethiopian Studies: 184. JSTOR 27828848.
  9. ↑ Forster, Charles (1844). The Historical Geography of Arabia. Vol 1, pp. 40-41.
  10. ↑ The Gold of Ophir — Whence Brought and by Whom? (1901)
  11. ↑ Richard Nicklin Hall, Great Zimbabwe, Mashonaland, Rhodesia: An Account of Two Years' Examination Work in 1902-4 on Behalf of the Government of Rhodesia. London: Methuen & Co., 1905.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гавіла&oldid=36543850