Гайдебуров Василь Павлович — Вікіпедія

Василь Павлович Гайдебуров
рос. Василий Павлович Гайдебуров
Псевдонім рос. Гарри
Народився 1866(1866)
Російська імперія
Помер 1940(1940)
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національність українець
Діяльність поет, журналіст, публіцист, редактор
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Мова творів російська
Роки активності 1883 — ?
Батько Гайдебуров Павло Олександрович

Васи́ль Па́влович Гайдебу́ров (* 1866(1866) — 1940) — російський письменник українського походження, поет, журналіст, редактор. Титулярний радник.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Василь Гайдебуров походив із шляхетського українського роду, предком якого був Гайдабура — курінний отаман у Запорозькій Січі. Батько Василя — відомий російський громадський діяч, революціонер-демократ, народник, публіцист, журналіст, літератор, редактор Павло Олександрович Гайдебуров. У матері, Емілії Карлівни, було німецьке походження. Молодший брат Василя Павло Гайдебуров (18771960) — народний артист РРФСР, актор і режисер.

Закінчивши у 1891 році юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету, а пізніше й магістратуру на кафедрі державного права цього ж вишу, Василь Гайдебуров деякий час служив штатним кандидатом при Кронштадтському військово-морському суді.

Ще гімназистом (перші публікації датовані 1883 роком[1]) Павло Гайдебуров почав друкуватися в очолюваній його батьком щотижневій газеті рос. «Недѣля» — органі ліберальних народників.

З 1894 року, після смерті батька став редактором-видавцем «Недѣли» і щомісячного додатку до неї — «Книжки „Недѣли“», а 1901 року ці видання перестали виходити через утиски цензури.

Цього ж таки 1901 року припинили діяльність видання, які заснував Василь Гайдебуров: щоденна газета рос. «Русь» (заснована 1897 року) і щотижневик рос. «Новое дѣло».

Василь Гайдебуров — автор декадентських віршів, які публікував під псевдонімом «рос. Гарри». У 1914 році видав збірки віршів з присвятою російському народу рос. «Красные маки» та рос. «Цвѣты надъ обрывомъ».

У 19171918 роках виступав у пресі з роботами в галузі земельного права та проблем кооперації, викладав у Кооперативному інституті в Петрограді. 1917 року опублікував книжку рос. «Угрожаетъ ли Финляндіи обрусѣніе?».

Був одружений. Дружина — Яніна Богданівна Гайдебурова. У 1930-ті працював юрисконсультом у Мурманську.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Стихи». СПб.: Изд. Передвижного театра П. П. Гайдебурова и Н. Ф. Скарской, 1913. — 106 с., збірка поезій
  • «На славянскомъ Западе», 1894, дорожні нариси
  • «Красные маки: Стихотворенія русскому народу». СПб.: Тип. М. Меркушева, 1914. — 50 с., збірка поезій
  • «Цвѣты надъ обрывомъ», СПб.: Тип. М. Меркушева, 1914. — 146 с., збірка поезій
  • «Угрожаетъ ли Финляндіи обрусѣніе?», 1917, публіцистика
  • «Соціальная природа прибыли», 1917, публіцистика
  • «Классовая борьба и соціальная солидарность», 1917, публіцистика
  • «Земельная тѣснота, раздѣлъ земли и кооперація», публіцистика

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «К истории „Недели“ Василия Гайдебурова: хроника цензурных преследований». Сайт studbirga.info. Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 15 січня 2015.