Галоп Гіша — Вікіпедія

Галоп Гіша – це риторична техніка, в якій учасник дебатів намагається придушити опонента надмірною кількістю аргументів, не беручи до уваги точність чи силу цих аргументів. Термін був введений Юджині Скотт у 1994 році, яка назвала його на честь Дуейна Гіша[en]. Скотт стверджувала, що Гіш часто використовував цю техніку, коли ставив під сумнів науковий факт еволюції[en].[1][2] Він подібний до методу, який використовується в офіційних дебатах під назвою розтікання[en].

Техніка та заходи протидії[ред. | ред. код]

Під час галопу Гіша учасник дебатів за короткий проміжок часу ставить перед опонентом швидку серію з безлічі хибних аргументів, напівправди та неправди, що унеможливлює для опонента спростування їх усіх у форматі формальних дебатів.[3][4] На практиці кожне питання, яке висуває особа, яка користується галопом Гіша, вимагає значно більше часу на спростування або перевірку фактів, ніж на те, щоб його стверджувати.[5] Ця техніка витрачає час опонента даремно і може поставити під сумнів здатність опонента дискутувати для аудиторії, не знайомої з технікою, особливо якщо не задіяна незалежна перевірка фактів[6] або якщо аудиторія має обмежені знання по теми.

Як правило, важче використовувати галоп Гіша в структурованих дебатах, ніж у дебатах у вільній формі.[7] Якщо учасник дебатів знайомий з опонентом, який, як відомо, використовує галоп Гіша, цій техніці можна протистояти, спочатку випереджаючи й спростовуючи часто використовувані аргументи опонента, перш ніж опонент матиме можливість почати галоп Гіша.[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (Scott, 2004, с. 23)
  2. (Scott, 1994)
  3. (Logan, 2000, с. 4)
  4. (Sonleitner, 2004)
  5. (Hayward, 2015, с. 67)
  6. (Grant, 2011, с. 74)
  7. (Johnson, 2017, с. 14–15)
  8. (Grant, 2015, с. 55)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Grant, John (2011). Denying Science: Conspiracy Theories, Media Distortions, and the War Against Reality. Prometheus Books. ISBN 978-1-61614-400-5.
  • Grant, John (2015). Debunk it: How to Stay Sane in a World of Misinformation. San Francisco: Zest Books. ISBN 978-1-936976-68-3.
  • Hayward, C. J. S. (2015). The Seraphinians: '"Blessed Seraphim Rose" and His Axe-Wielding Western Converts. The Collected Works of C.J.S. Hayward. San Francisco: Zest Books.
  • Johnson, Amy (2017). Gasser, Urs (ред.). The Multiple Harms of Sea Lions (PDF). Perspectives on Harmful Speech Online. Berkman Klein Center for Internet & Society. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2018. Процитовано 30 січня 2022.
  • Logan, Paul (25 лютого 2000). Scientists Offer Creationist Defense. West Side Journal. Albuquerque Journal. Т. 120, № 56. с. 4. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 30 січня 2022 — через Newspapers.com.
  • Sonleitner, Frank J. (November–December 2004). Winning the Creation Debate. Reports. National Center for Science Education. 24 (6): 36—38. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 30 січня 2022.
  • Scott, Eugenie (2004). Confronting Creationism. Reports of National Center for Science Education. Т. 24/6. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 жовтня 2017.
  • Scott, Eugenie (1994). Debates and the Globetrotters. Talk Origins Archive. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 6 жовтня 2017.