Гамалія Михайло Леонтійович — Вікіпедія

Гамалія Михайло Леонтійович
Народився 1749
Круподеринці, Оржицький район, Україна
Помер 1830
Тульська губернія, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність лікар
Alma mater Києво-Могилянська академія
Знання мов російська
Діти Q21092686?, Q4132954? і Q123053083?
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

Гамалія Михайло Леонтійович (1749, село Круподеринці Яблунівської сотні Лубенського полку, тепер Оржицького району Полтавської області — 1830, місце смерті невідоме) — лікар, статський радник. Дід мікробіолога М. Ф. Гамалії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіту здобув у Києво-Могилянській академії, навчався також при Санкт-Петербурзькому та Московському генеральному сухопутному госпіталях.

Службу розпочав 1769 року. Працював військовим лікарем, згодом хірургом і акушером на Уралі.

1792 року — штаб-лікар у Пермі й Оханську, оператор Пермської лікарської управи.

Наприкінці життя — інспектор Гульської лікарської управи.

Мав чин статського радника.

Нагороджений орденом св. Володимира IV ст. (1827).

1792 року опублікував першу в Росії монографію про сибірку, яку тоді ж перекладено німецькою мовою.

Залишив цікаву рукописну спадщину.

Володів будинками в місті Тула, маєтками в с. Красовка та Малі Плоти Єфремівського повіту Тульської губернії.

Дружина Надія Федорівна (дошлюбне прізвище невідоме).

Посилання[ред. | ред. код]