Гамкало Григорій — Вікіпедія

Григорій Гамкало
Загальна інформація
Народження 1917(1917)
с. Городище, тепер Ходорівська міська громада, Львівська область
Смерть 1947(1947)
Громадянство  Українська держава (1941)
Псевдо «Майський»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
Формування
Командування
провідник Городоцької (Львівської) округи ОУН

Григорій Гамкало (псевдо: «Майський») (1917(1917), с. Городище, Ходорівська міська громада, Львівська область — листопад, 1947) — військовий діяч, провідник Городоцької (Львівської) округи ОУН, окружний референт пропаганди.

Життєпис[ред. | ред. код]

Керівники Городоцької округи ОУН, зліва направо: Михайло Кадюк-«Семченко», Григорій Гамкало-«Майський», Микола Мошанчук-«Бор»

Народився в 1917 році у селі Городище Королівське (тепер Городище, Ходорівська міська громада, Львівська область).

Був активним в культурно-освітньому житті села, керував читальнею «Просвіта» і сільським хором, грав на скрипці. Ще до війни став членом ОУН, займався ідеологічним та військовим вишколом. Наприкінці 1930-х займав пост заступника районного провідника ОУН Ходорівщини.

У 1940 році був мобілізований до Червоної армії, але по дорозі до військкомату втік та перейшов у підпілля. У 1944 році займав пост організаційного референта Городоцької (Львівської) округи ОУН, яка охоплювала територію Бібрецького, Городоцького, Яворівського та Новояричівського організаційних повітів. Восени цього ж року переведений на посаду окружного референта пропаганди, а на початку 1945 року певний час виконував обов’язки окружного провідника. У квітні 1945 призначений провідником новоствореного Городоцького надрайону ОУН, який охоплював тодішні Городоцький, Комарнівський, Рудківський та Янівський райони.

В листопаді 1947 року був важко поранений у голову зрадником, внаслідок чого зійшов з розуму. В таких умовах підпільники були змушені його застрілити. Місце поховання невідоме.

Родина[ред. | ред. код]

У липні 1944 року одружився із Анастасією Федорівною Вишиваною, яка народилася у 1924 р. у Харкові. У другій половині 1944 вона пішла у підпілля, де під псевдо “Калина” і “Синичка” була санітаркою УЧХ. У червні 1946 заарештована і у жовтні того ж року засуджена до 10 років таборів. У 1956 році вийшла з таборів.

У червні 1945 народився син Ярослав, виховувала бабуся Наталія Фесак-Вишивана.

Подальша доля дружини і сина невідома.

Посилання[ред. | ред. код]