Ганс Зебальд Бегам — Вікіпедія

Ганс Зебальд Бегам
нім. Sebald Hans Beham
«Портрет Ганса Зебальда Бехама»
монограміст H.X.C., 1532
Народження 1500(1500)
Нюрнберг
Смерть 22 листопада 1550(1550-11-22)
  Франкфурт-на-Майні
Національність німець
Країна Free Imperial City of Nurembergd
Німеччина[1]
Жанр живопис, гравюра, графіка, ксилографія
Навчання Альбрехт Дюрер
Діяльність художник, ілюстратор, художник-гравер
Напрямок ренесанс
Роки творчості 15201550
Вплив Альбрехт Дюрер
Твори релігійні картини, малюнки, гравюри
Брати, сестри Бехам Бартель[2]
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Print Collectiond[3], Національний музей образотворчого мистецтва[4], Ackland Art Museumd[5], Національний музей у Варшаві, Picker Art Galleryd, Британський музей і Holburne Museumd

CMNS: Ганс Зебальд Бегам у Вікісховищі

Ганс Зеба́льд Бега́м (нім. Sebald Hans Beham, 1500, Нюрнберг — 22 листопада 1550, Франкфурт-на-Майні) — німецький художник, графік, гравер доби Відродження, учень Альбрехта Дюрера.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Нюрнберзі у 1500 році в родині художника. Разом з молодшим братом Бартелем (15021540) навчався в майстерні Альбрехта Дюрера.

У 1525 році братів разом зі ще одним нюрнберзьким художником — Георгом Пенцем (15001550) — засудили, їх було вислано з Нюрнберга за атеїстичні погляди і висловлювання революційних ідей. У 1528 році Зебальд отримав дозвіл повернутися до міста. У 1530 — оселився в Мюнхені, а пізніше, у тому ж році — у Франкфурті-на-Майні, де і жив до самої смерті, інколи відлучаючись в околиці міста, в Ашаффенбург і до Майнцу. Для додаткового заробітку тримав винний льох[6].

Помер у Франкфурті-на-Майні — 22 листопада 1550 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Зебальд, як і його брат Бартель, належить до майстрів гравюри малого формату, так званих «маленьких майстрів» (нім. «Kleinmeister»), хоча обидва працювали також і як живописці.

Зебальд — автор 270 гравюр та 300 політипажів. Змальовував біблійні або релігійні сюжети («Адам і Єва», «Історія блудного сина», «Йосип та дружина Потіфара», цикл «Подвиги Геркулеса» та інші), часто звертався до сцен з життя селян і ландскнехту (цикл «Гулянка селян» та інші).

У Луврі зберігається розписана і підписана художником столова дошка зі сценами з життя царя Давида; у бібліотеці в Ашаффенбурзі — чотири великі мініатюри в молитовнику кардинала Бранденбурзького. Кілька гравюр Бегама зберігаються в петербурзькому Ермітажі.

«Голова Христа в терновому вінці»
гравюра, бл. 1520
Розпис дошки стола
олія по дереву, 1534
«Три солдати і собака»
гравюра, бл. 1540
«Вигнання Адама і Єви з раю»
гравюра, 1543
«Адам і Єва»
гравюра, 1543
«Йосип та дружина Потіфара»
гравюра, 1544
«Смерть і гола, яка стоїть»
гравюра, 1547
«Ніч»
гравюра, 1548

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]