French
DeutschГанс фон Аахен — Вікіпедія
| Ганс фон Аахен | |
|---|---|
 Портрет Ганса фон Аахена. Автор: Ян Санредам. 1601 рік. | |
| Народився | 1552 Кельн |
| Помер | 15 березня 1615 Прага |
| Поховання | Собор святого Віта |
| Країна | Німеччина[1] |
| Національність | німець |
| Діяльність | художник |
| Галузь | малярство[2] |
| Відомі учні | Pieter Isaacszd |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Рудольф II[3] |
| Напрямок | німецьке Відродження |
| Жанр | портрет |
| Magnum opus | The Judgement of Parisd |
| Посада | придворний художник[3] |
| Конфесія | католицтво |
| У шлюбі з | Регіна ді Лассо |
| Автограф |  |
Ганс фон Аахен (нім. Hans von Aachen, 1552 —15 березня 1615) — німецький художник, представник маньєризму.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Кельні (незважаючи на прізвище, яке веде походження від місця народження його батька). Навчався живопису в Кельні, в майстерні фламандського художника Георга Ерріха.
1574 року Ганс фон Аахен здійснив подорож до Італії, де продовжив навчання образотворчому мистецтву у Флоренції, Римі та Венеції. Значний вплив на подальшу творчість Аахена і формування його маньєристичного стилю справили твори Якопо Тінторетто і маньєристів Флоренції. Відомість як художник Аахен отримав саме в Італії.
У 1585 році він працював у Флоренції при дворі великого герцога Тосканського Франческо I, де виконував декілька портрет останнього і представників родини Медічі.
У 1588 році Ганс фон Аахен повернувся до Німеччини і набув визнання як художник і майстер тонкого психологічного портрета в аристократичних родинах Кельну, при баварському герцогському дворі Вільгельма V у Мюнхені і багатій сім'ї банкірів Фуггерів в Аугсбурзі.
1592 року Ганс фон Аахен написав офіційний портрет імператора Священної Римської імперії Рудольфа II, після чого був запрошений на посаду придворного художника імператорського двору, що розташовувався тоді у Празі. У 1594 році імператор надав художникові дворянство. Ганс фон Аахен також виконував дипломатичні завдання, виступав як експерт творів мистецтва. Він багато подорожував країнами Європи з дипломатичною місією, а також з метою придбання картин для художньої колекції тодішнього австрійського імператора.
В 1596 пошлюбився з донькою композитора Орландо ді Лассо. У 1601 році Ганс фон Аахен остаточно перебрався до Праги і залишався там до власної смерті. Після смерті Рудольфа у 1612 році недовгий час працював придворним живописцем імператора Маттіаса (картина «Імператор Маттіас», 1612 рік). Помер у 1615 році.
Творчість[ред. | ред. код]
Живописець Ганс фон Аахен вважається одним з найвидатніших німецьких художників свого часу. Картини фон Аахена, що зображують витончені, подовжені фігури є зразками маньєризму, що був тоді провідним стилем в мистецтві Північної Європи. Стиль Аахена об'єднав ідеалізацію, властиву римської та флорентійської школам періоду пізнього Відродження і маньєризму, з венеціанським колоритом і голландським реалізмом. Він був особливо вправний у зображенні грайливо-еротичної оголеної натури («Торжество Істини і Справедливості», 1598 рік, Стара пінакотека, м. Мюнхен; «Афіна, Венера і Юнона», 1593 рік, Музей витончених мистецтв, м. Бостон). Гравюри, створені на основі його робіт, привели до широкого поширення його стилю в мистецьких колах Центральної Європи.
Майстер писав картини міфологічної, алегоричній та релігійної тематики, а також портрети. Найкращим твором художника вважають картину «Торжество Істини і Справедливості» (1598 рік, Пінакотека, м. Мюнхен), що виконана у техніці живописання на міді. Іншим відомим твором художника є картина «Бахус, Церера і Купідон» (1610 рік, Музей історії мистецтв, м. Відень).
Джерела[ред. | ред. код]
- R. an der Heiden, Die Porträtmalerei des H. v. A., Vienne, 1970
- R. Pallucchini, La pittura veneziana del Seicento, Milano, 1981
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганс фон Аахен |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б https://harvardartmuseums.org/collections/object/222437
