Гарець Ірина Анатоліївна — Вікіпедія

Гарець Ірина
Гарець Ірина Анатоліївна
Народилася 15 квітня 1975(1975-04-15) (49 років)
Полтава
Громадянство Українка
Місце проживання Львів
Діяльність драматургиня
керівниця соціального театру «Театр сучасного діалогу»
громадська діячка
тренерка з громадянських компетенцій
тренерка та кураторка соціальних проектів
Alma mater Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка
Роки активності з 2005-го
Посада головний редактор і засновник[d][1]
Батько Чернов Анатолій Андрійович
Мати Чернова (Леонова) Ольга Сергіївна
У шлюбі з Гарець Андрій Іванович
Діти Луценко (Закорецька) Катерина Іванівна, Гарець Дар’я Андріївна

Гарець Ірина Анатоліївна — українська драматургиня, кураторка, керівниця соціальних проектів, керівниця Театр сучасного діалогу та Полтавської театральної лабораторії «ПолТеЛа». Засновниця першої демократичної онлайн-бібліотеки п’єс сучасних авторів/рок України https://ukrdramahub.org.ua/[Архівовано 16 листопада 2021 у Wayback Machine.] З 2017 проживає у Львові[2][3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 15 квітня 1975 року у Полтаві. Мати — Ольга Чернова (Леонова) (13.06.1946 — 23.07.2013) — доцент психолого-педагогічної кафедри Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, авторка наукових методик та статей з педагогічної тематики. Батько — Анатолій Чернов (нар. 26.11.1943) — краєзнавець, журналіст, письменник.

1993—1998 р.р. — Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, психолого-педагогічний факультет, спеціальність: «Початкове навчання, практична психологія», кваліфікація: вчитель молодших класів, практичний психолог.

2016 р. учасниця польсько-українського перформативного проекту Організатор: Stowarzyszenie Praktyków Kultury (SPK) (Об'єднання практиків культури), Варшава Проект дофінансовано із коштів Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща та реалізовано за підтримки EEPAP.

2016 р. — тренінги тренінги Асоціації народних університетів Німеччини DVV International «Тренер з Громадської компетентності»

2015 р. — тренінги Асоціації народних університетів Німеччини DVV International та ГО Інформаційно дослідницький центр «Інтеграція та розвиток»: «Трансформація міжкультурних конфліктів: практики діалогу та примирення», «Роль діалогу в попередженні конфліктів і розвитку сучасного українського суспільства».

2012—2015 р.р. Учасниця майстер-класів «Тиждень актуальної п'єси», «Драматург-режисер», «Драматург та композитор», «Документальна драма», «Нова драма» та ін. Учасниця міжнародної драматургічної лабораторії м. Мінськ (Білорусь).

2015 р. — навчання на міжнародному семінарі Фундації ПАУСІ «Участь громадськості у запровадженні механізмів партиципаторного бюджетування».

2014—2015 р.р. Учасниця польсько-української лабораторії Європейської платформи ЕЕРАР (East European Performing Arts Platform), спільно з Мистецькою майстернею «Драбина», Львів, «Драма.UA», Львів і Соціологічною службою України м. Херсон.

2014 р. (грудень) — тренінг «Методологія навчання дорослих» в рамках проекту «Підсилення професійних навичок в освіті дорослих андрагогів України».

Робота

2018—2019 р.р. — Львівський обласний академічний театр ляльок, завідувачка літературно-драматичною частиною, проектна менеджерка[4]

Кураторка проекту^

«Вистава „Танго смерті“ В. Тужина за Ю. Винничуком, як платформа для обговорення суспільно важливих питань». «Голоси околиць»

2015—2018 р.р.

Полтавська філія Суспільної служби України — проектний менеджер, кураторка проектів: «Театр сучасного діалогу як інструмент для вирішення соціальних проблем», «Театр сучасного діалогу — мистецький засіб попередження злочинів на ґрунті упередженості» «Громадянська освіта для самоорганізації та сталого розвитку місцевих громад Полтавської області», «Сучасні театральні майданчики — осередки громадянської освіти», керівниця Театру Сучасного діалогу, тренерка-консультант.

2012—2015 р.р. — керівниця Полтавської театральної лабораторії «ПолТеЛа»[5].

2010—2019 р.р. — Приватний підприємець

2004—2010 р.р. — головна редакторка, агропромислового журналу «Попит Пропозиція», журналіст газети «Нова Полтава».

2002—2004 р.р. — тренерка-консультантка, Громадська організація «Полтавський бізнес — інкубатор».

1999—2002 р.р. — методистка-психолог приватного підприємства «Мрія».

1998—1999 р.р. — практичний психолог навчально-виховного комплексу № 85.

Творча біографія[ред. | ред. код]

Книги. Постановки

2019 рік має в доробку:

31 п’єси - (11-дитячих, 12 – дорослих, 8 документальних) - 10 фіналістів, шорт листи «Тиждень актуальної п’єси» (Київ), «Любимовка» ( Москва), «Первая читка» (Петербург), “Свободный театр” (Минськ), Міжнародної Волошинської премії (Коктебель), «Действующие лица» (Москва), «АтрТюзАрт» (Харків), «Драма.юа» (Львів).

- 15 постановок, серед них 8 документальних — 8 соціальних проектів. ТСД Полтава - 6 відкритих майданчиків соціального театру в України. книги «Осінинка», в збірці «Лучшие пьесы 2014», збірки.

Учасниця та авторка українських та міжнародних лабораторій, конференцій, форумів, освітніх та театральних проектів. (Польща, Білорусь, Німеччина).

2018 р.

«Осінинка»[6] — авторка дитячої книжки

«Місто Наосліп», драматургиня, режисер Ігор Білиць. м. Полтава

«Склянка морквяного соку» — драматургиня, режисерка Р.Саркісян. м. Івано-Франківськ

«Суд над Лисичанськом», драматургиня, режисер Алік Сардарян. м. Лисичанськ

«Вечеря з Гоголем» — сценаристка театралізованої екскурсії, режисерка Уляна Мороз. с. Великі Сорочинці

«Голоси околиць» — кураторка-драматургиня, режисерка Р.Саркісян. м. Львів

2017 р.

«Теорія великого фільтру», драматургиня, режисерка Р.Саркісян. м. Полтава, «Подвійні стандарти», драматургиня, режисер — Алік Сарданян. м. Лисичанськ

«Не критикавать», драматургиня, режисер — Ігор Білиць. м. Сєвєродонецьк

"Що робити у Попасній після 18.00 ", — керівниця проекту, драматург Д.Гуменний, режисер — А.Романов.

2016 р.

Class Act: Схід-Захід — кураторка драматургиня в проекті, м. Київ

«Чемодан» режисерка, за оповіданнями Жанар Кусаїнової, м. Полтава

2015 р.

«Zлатоміsто» — драматургиня, режисерка — Г.Джикаєва. м. Полтава

«Квітка сонця» — драматургиня, режистерка Д.Сокол, м. Харків

«Хочу боюсь» — драматургиня, режисерка І.Гарець, м. Полтава

2014 р.

Ескіз спектаклю «Ешелон № 0» — м. Москва, драматургиня в співавторстві з В.Красовським, режисерка — Марина Назаренко

Вистава «Ешелон № 0» м. Київ, драматургиня в співавторстві з В.Красовським, режисерка — Марина Назаренко

Драматургічні літературні, театральні конкурси

2005 р. — лауреат всеукраїнського конкурсу «Рукомесло» — 2-е місце, з казкою «Осенюшка»,

2011 р. — п'єса «Мамин крестик» — фіналіст «Тиждень актуальної української п'єси» (Київ), 2013 р. — «Проба пера» м. Харків

2012 р. — п'єса «Горький сахар» — фіналіст «Тиждень актуальної української п'єси» (Київ),

2013 р. — п'єса «Страна потерянных» лонг-лист Міжнародної Волошинської премії, 2014 лонг-лист «Омской драматургической лаборатории»,

2013 р. — п'єса «Рондо allegro» — фіналіст міжнародного фестивалю молодої драматургії «Любимовка» (Москва), фіналіст «Тижня актуальної української п'єси» м. Київ.

2014 р. — п'єса «Вышел месяц из тумана», фіналіст «Первой читки» фестивалю «Пять вечеров им. А.Володина», м. Санкт-Петербург, шорт-лист VII Міжнародного конкурсу сучасної драматургії «Свободный театр», м. Мінськ, п'єса особливо відзначена під час відбору фестивалю "Любимовка", м. Москва.

2014 р. — п'єса «Эшелон № 0», написана в рамках III міжнародної драматургічної лабораторії м. Мінськ (Білорусь), спільно з В. Красовським — шорт-лист Міжнародної Волошинської премії, м. Коктебель, шорт-лист «Тижня актуальної п'єси» м. Київ, шорт-лист «Действующие лица», м. Москва. Видана в збірнику «Лучшие пьесы 2014 года».

2014 р. — п'єса «Квітка сонця» — фіналіст «АРТТЮЗАРТ»

2016 р. — п'єса «Русалка и дракон» — фіналіст «Тиждень актуальної української п'єси» (Київ), «АРТТЮЗАРТ» м. Харків

2017 р. — п'єси «На Марсе криков не слышно. Румба», фіналіст «Тиждень актуальної української п'єси» (Київ),

2017 р. — «Навіщо Лямуру хвіст чупакабри» — фіналіст «Тиждень актуальної української п'єси» (Київ), шотр-лист «Драма UA»

Читки-бліци п'єс проходили в Росії, Україні, Білорусь.

Протягом 2014—2015 років проводила «Тиждень актуальної п'єси» в м. Полтава. Постановка бліц-читок за п'єсами: Дена и Яни Гуменних, Е.Марковського, П.Ар'є, В.Ченського, Н.Ворожбит, Н.Блок та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тужина В. Театр життєвої довіри — 2020.
  2. Валентина ТУЖИНА (13 липня 2020). Театр життєвої довіри (укр.). Г-та «Збруч». Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 2020-7-15.
  3. Ірина Мисник. Ірина Гарець: «Місія театру – створювати діалог із глядачем, а не повчати його»" //ПолитХаос, 03.04.2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  4. Адміністрація театру ляльок.//Сайт театру ляльок. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 3 квітня 2019.
  5. Грицун Р. Драматург Ірина Гарець: «Тема війни болюча і кривава, як відкрита рана, яку потрібно лікувати всіма засобами, в тому числі – культурою та мистецтвом».//Трибуна, 24 лютого 2016. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 3 квітня 2019.
  6. Гарець І.А. Осінинка: казка для дошкільнят та учнів початкової школи. — Полтава : Дивосвіт, 2018. — 72 с. ISBN 978-617-633-229-9. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 3 квітня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]