French
DeutschГастон (комікс) — Вікіпедія
| Гастон | |
 | |
 | |
| Головний предмет твору | humorous comicsd |
|---|---|
| Творець | Андре Франкін |
| Автор | Андре Франкін |
| Час/дата початку | 1957 |
| Отримані відзнаки | |
| Описує вигаданий світ | universe of Spirou & Fantasiod |
| Персонажі | Fantasiod, Spiroud і Gastond |
| Опубліковано в | Спіруd |
 Гастон у Вікісховищі | |
Гастон — бельгійський гумористичний комікс-серіал авторства художника Андре Франкена про пригоди персонажа Гастона Лагафа.
Історія[ред. | ред. код]
Цей персонаж вперше з'явився 28 лютого 1957 року в журналі «Спіру» як один з героїв серіалу «Спіру і Фантазіо»; з 1960 року в цьому ж журналі про нього почав друкуватися окремий серіал[1]. Кожна серія — коротка іронічна історія в картинках. Франкін перестав малювати нові історії про Гастона в 1991 році, за шість років до смерті.
Гастон Лагаф, кудлатий молодий чоловік у зеленому светрі і чорних джинсах, згідно з сюжетом історій, працює офісним клерком і відрізняється одночасно винахідливістю і великою лінню. Він постійно прагне будь-якими способами уникнути праці і яких би то не було зусиль, для чого намагається використовувати придумані і зібрані ним винаходи; проте він лінується і при їх створенні, тому всі його агрегати зроблені з помилками і в результаті не приносять горе-винахіднику бажаного результату[2], на цьому й побудований гумор абсолютної більшості історій. Одним з незмінних атрибутів Гастона є автомобіль Fiat 509 1925 року випуску, до 1960-х років уже безнадійно застарілий і фактично розвалюється на ходу, на якому Гастон їздить на роботу; «геги» і гумор у багатьох історіях пов'язані саме з ним. В цілому ряді історій про Гастона були присутні натяки на ті чи інші актуальні на той момент політичні події.
«Гастон» вважається одним з найвідоміших бельгійських коміксів, багато історії про нього переводилися на різні мови світу. 2014 року в Бельгії і Франції, де комікси про цього персонажа також були дуже популярними, широко відзначали 57-річний ювілей персонажа: газета Le Figaro присвятила його історії велику статтю[3], а компанія Google — один з «дудлів»[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gaston Lagaffe, le méga dossier. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
- ↑ Les Inventions… la suite. Архів оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
- ↑ Gaston Lagaffe : 57 ans d’inventions loufoques. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.
- ↑ Gaston Lagaffe, 57e anniversaire, célébré par Google. Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 21 квітня 2019.
|
