Гауш Любов Миколаївна — Вікіпедія

Гауш Любов Миколаївна
При народженні	рос. Любовь Николаевна Милиоти
Народження	1873 Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	1943
	Австрія
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	художниця
У шлюбі з	Гауш Олександр Федорович
Гауш Любов Миколаївна у Вікісховищі

Любов Миколаївна Гауш (до шлюбу Міліоті; 1873, Санкт-Петербург — 1943) — російська та українська художниця, дружина живописця Олександра Гауша.

Життєпис[ред. | ред. код]

Любов Міліоті народилась 1873 року в російській столиці. У 12-річному віці почала навчатися малюванню у художника Олексія Корзухіна, потім у Івана Творожнікова, що викладав на той час в Академії мистецтв. Закінчила Художню школу Товариства заохочення мистецтв у Петербурзі. Деякий час навчалася у Парижі: спочатку в Академії Жюліана, а потім у художників Кастеллуко та Василя Савінського.

Протягом трьох років (1919—1922) працювала на Державному фарфоровому заводі. Починала художницею-копіїсткою у філії живописної майстерні на базі колишнього училища барона О. Л. Штігліца^[1].

До 1924 року Любов Гауш жила і працювала в Петрограді^[2], в 1924 році за рекомендацією лікарів (через ревматизм) разом з чоловіком переїхала на південь. З 1924 по 1928 роки художниця проживала у Севастополі, потім в Одесі (1928—1939 рр.), з 1939 знову в Криму (Сімферополь, Ялта)^[3].

Під час Другої світової війни, восени 1943 року, як етнічна італійка, разом з чоловіком, скористалась можливістю переїхати до Австрії до табору для переміщених осіб, де й померла в 1945 році^[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Брала участь у виставках з 1909 року («Світ мистецтва», «Салон», Товариство південноросійських художників, а також Асоціації К. Костанді в Одесі, членом якої була з 1927 року^[2]).

Під час роботи на Державному фарфоровому заводі на базі колишнього училища барона О. Л. Штігліца виконала копії з двох малюнків художника В. Лебедєва. Пізніше створила цілий ряд оригінальних малюнків. Відома її серія тарілок з портретами декабристів, виконана на основі матеріалів музею революції і приватного зібрання П. А. Щогольова.

Писала портрети, пейзажі, натюрморти; працювала в галузі станкового, декоративно-прикладного мистецтва, мініатюри. Роботи підписувала ініціалами «Л. Р.».

Найбільш відомі роботи

• тарілки з портретом Є. Лаваль (дружини декабриста С. П. Трубецького), Марії Волконської^[4], декабристів С. Г. Волконського, Г. С. Батенькова, М. М. Муравйова-Апостола, М. С. Луніна, К. Ф. Рилєєва,
• кругле блюдо з золотою емблемою,
• тарілки з написами «Ми перетворимо весь світ на квітучий сад» і «Червона зірка. РРФСР».

Портрет пензля художниці її двоюрідного брата Миколи Міліоті зберігається в Третьяковській галереї у Москві.

Джерела[ред. | ред. код]

• Коновалов Э. Г. Новый полный биографический словарь русских художников. — Москіва: ЭКСМО, 2008.
• Товарищество южнорусских художников: Биобиблиогр. справоч. Одесса, 2000;
• Художественное общество имени К. К. Костанди: Каталог. Одесса, 2003.

Посилання[ред. | ред. код]

• Р. Д. Бащенко. ГА́УШ Любов Миколаївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Примітки[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України Нормативний контроль GKG: /g/11c3tjdwwx

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.