Гелетей Валерій Вікторович — Вікіпедія

Валерій Вікторович Гелетей
	Валерій Вікторович Гелетей
Начальник УДО
	15 жовтня 2014 — 29 травня 2019
Президент	Петро Порошенко; Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Арсеній Яценюк; Володимир Гройсман
Попередник	Володимир Дахновський (в.о.)
Наступник	Олексій Оцерклевич
13-й Міністр оборони України
	3 липня 2014 — 14 жовтня 2014
Президент	Петро Порошенко
Прем'єр-міністр	Арсеній Яценюк
Попередник	Михайло Коваль (в.о.)
Наступник	Степан Полторак
Начальник УДО
	2 березня 2014 — 3 липня 2014
Президент	Олександр Турчинов (в.о.); Петро Порошенко
Попередник	Сергій Кулик
Наступник	Володимир Дахновський (в.о.)
	24 травня 2007 — 14 липня 2009
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Петро Плюта
Наступник	Олександр Бірсан
Народився	28 серпня 1967 (56 років); с. Верхній Коропець, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	військовослужбовець, державний діяч
Громадянство	Україна
Національність	українець
Професія	військовий
Звання	Генерал-полковник
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (МВС України)	Медаль «За сумлінну службу» III ст. (МВС України)
Підпис
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Медіафайли у Вікісховищі

Гелете́й Вале́рій Ві́кторович (нар. 28 серпня 1967(19670828), с. Верхній Коропець, Мукачівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР) — український військовик. Генерал-полковник. Начальник Управління державної охорони України (2007–2009, 2014, з 15 жовтня 2014 по 29 травня 2019). Міністр оборони України (з 3 липня по 14 жовтня 2014).

Освіта[ред. | ред. код]

У 1990 закінчив Івано-Франківську спеціалізовану середню школу міліції.

У 1994 закінчив Українську академію внутрішніх справ.

Кар'єра[ред. | ред. код]

По закінченні середньої школи Гелетей рік пропрацював слюсарем-автоелектриком Мукачівського АТП-06011.

У 1985–1987 відслужив в армії (прикордонні війська).

З березня 1988 — служба в органах МВС.

У 1990 році став оперуповноваженим карного розшуку в Мукачеві. У 1994 році переведений оперуповноваженим УБОЗ ГУ МВС України в м. Київ.

У 1996 році очолив Мінське районне відділення по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ ГУ МВС України в м. Київ.

З лютого по червень 1997 начальник відділу УБОЗ ГУ МВС України в м. Київ. Потім призначений заступником начальника УБОЗ ГУ МВС України в м. Київ.

З 1998 року — перший заступник начальника УБОЗ ГУ МВС України в м. Київ.

У 2000 році очолив Жовтневе районне управління ГУ МВС в м. Київ. З 2001 року начальник управління карного розшуку ГУ МВС в м. Київ.

У 2003 році — начальник управління оперативної служби ГУ МВС в м. Київ.

У 2004 році — перший заступник начальника департаменту розвідувально-пошукової діяльності при ГУ МВС України в м. Київ.

У лютому — березні 2005 року — перший заступник начальника ГУ МВС по м. Київ — начальник УБОЗ. 2005–2006 — начальник УБОЗ ГУ МВС в м. Київ.

У жовтні 2006, будучи у званні полковника міліції, очолив головну службу з питань діяльності правоохоронних органів Секретаріату Президента України. 4 грудня 2006 присвоєно спеціальне звання генерал-майора міліції^[1].

24 травня 2007 указом президента Віктора Ющенка призначений на посаду начальника Управління державної охорони України. Ця структура — правоохоронний орган спеціального призначення, особовий склад якої забезпечує охорону понад 20 посадових осіб держави та 70 об'єктів органів державної влади України, а також високопоставлених керівників інших держав під час їхніх візитів в Україну.

20 червня 2007 В. Ющенко присвоїв в порядку переатестування новому начальнику Управління держохорони військове звання генерал-майора^[2]. Ще через два місяці, 21 серпня, підвищив його до генерал-лейтенанта^[3]. 20 серпня 2008 Гелетею присвоєно військове звання генерал-полковника^[4]. Вважалося, що йому протегував земляк, впливовий український політик Віктор Балога. Принаймні саме після відходу Балоги з посади керівника Секретаріату Президента України обірвалася настільки стрімка кар'єра Гелетея (менш як за два роки він виріс у званні з полковника міліції до армійського генерал-полковника). До речі, в 2013 році племінниця Гелетея вийшла заміж за старшого сина Балоги.

У липні 2009 звільнений з посади начальника Держохорони.

2011–2014 — віце-президент «Авант-банку».^[5]

2 березня 2014 указом в.о. президента Олександра Турчинова знову призначений начальником Управління держохорони України. На цій посаді Гелетей змінив Сергія Кулика. Очолював УДО до 3 липня 2014.^[6]

3 липня 2014 Верховною Радою призначений міністром оборони України.^[7]

12 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко задовольнив рапорт Міністра оборони Валерія Гелетея про відставку.^[8]

14 жовтня 2014 року Верховна Рада України звільнила Валерія Гелетея з посади Міністра оборони України.^[9]

15 жовтня 2014 року указом Президента України Петра Порошенка призначений начальником Управління державної охорони України.^[10] 29 травня 2019 року указом Президента України Володимира Зеленського звільнений з посади начальника УДО.^[11]

Член РНБО з 5 липня^[12] по 27 жовтня 2014 року^[13].

Нагороджений відомчими заохочувальними відзнаками.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Гелетей Анжела Олександрівна, домогосподарка.
Сини: Віктор 2003 року народження та Олександр, 1994 року народження.
Брат — Гелетей Володимир Вікторович в.о. начальника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, сват Віктора Балоги.^[14]

Власність[ред. | ред. код]

Валерію Гелетею належить один із будинків у Конча-Заспі, на місці дитячого табору, де під виглядом його реконструкції збудували півсотні будинків, власниками яких є, окрім Гелетея, суддя Вищого господарського суду, дочка екс-прокурора Києва та інші відомі люди.^[15]

Улітку 2019 року ЗМІ опублікували інформацію про те, що Валерій Гелетей придбав новий автомобіль Mercedes-Benz G63 AMG за 3,7 млн грн., а в січні того ж року він купив Audi SQ7 за 1 млн 950 тис. грн.

Відомі висловлювання[ред. | ред. код]

Під час складання присяги у Верховній Раді після свого призначення на посаду міністра оборони Гелетей заявив: «Я переконаний, що в Україні буде парад перемоги. Обов'язково буде — в українському Севастополі!»^[16]