Генеральний підскарбій — Вікіпедія

Генеральний підскарбій — вища службова особа державної адміністрації в Україні в середині 17-18 століть, член генеральної старшини.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Ще в 1654-му існувала посада гетьманського підскарбія. Проте за головування Хмельницького всі фінансові справи гетьман контролював особисто[1]. Посада генерального підскарбія, задля впорядкування фінансової справи, була уведена Брюховецьким опісля Ніжинської ради. Першим підскарбієм став Роман Ракушка-Романовський[2].

Підскарбій відав державною скарбницею, прибутками і витратами державних коштів, керував збором податків, встановлював мита. Стояв на чолі Генеральної скарбової канцелярії.

Список[ред. | ред. код]

Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї[3]:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розділ V. Козацька ера // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ, 1997.
  2. Горобець В. М. «„Чорна рада“ 1663 року. Передумови, результати, наслідки» НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2013. — 200 с. (132 с.) К., 2013 ISBN 978-966-02-6884-5
  3. Кривошея В. В. Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648—1783 рр.) // Гілея (науковий вісник). — № 21. — 2009.

Джерела та література[ред. | ред. код]