French
DeutschГенрієтта Бельгійська — Вікіпедія
| Генрієтта Бельгійська | |
|---|---|
| фр. Henriette de Belgique | |
 | |
| Ім'я при народженні | Генрієтта Марія Шарлотта Антуанетта |
| Прізвисько | «Спортивна герцогиня» |
| Народилася | 30 листопада 1870 Брюссель, Бельгія |
| Померла | 29 березня 1948 (77 років) Сьєр, Швейцарія |
| Поховання | Королівська каплиця в Дрьо |
| Країна |  Бельгія |
| Діяльність | ілюстратор, письменниця, аристократка |
| Знання мов | французька[1] |
| Членство | Société de l’histoire de Franced |
| Суспільний стан | Член королівської родини |
| Титул | герцогиня Вандомська та Алансонська |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Саксен-Кобург-Готи, Орлеанський дім |
| Батько | Філіп Бельгійський |
| Мати | Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген |
| Брати, сестри | Альберт I, Бодуен, принц Бельгії, Princess Joséphine Marie of Belgiumd і Жозефіна Бельгійська |
| У шлюбі з | Еммануель Орлеанський |
| Діти | Марія-Луїза, Софія, Женевьєва, Шарль-Філіп |
| Автограф |  |
| Нагороди | Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього |
 Герб принцес Бельгії | |
Генріє́тта Марі́я Шарло́тта Антуане́тта Бельгі́йська (фр. Henriette Marie Charlotte Antoinette de Belgique), (нар. 30 листопада 1870 — пом. 29 березня 1948) — бельгійська принцеса з Саксен-Кобург-Готської династії, донька графа Фландрського Філіпа та принцеси Гогенцоллерна-Зігмарінгена Марії Луїзи, дружина герцога Вандомського та Алансонського Філіпа Емануеля. Художниця-ілюстраторка та письменниця.
Біографія[ред. | ред. код]
Генрієтта та її сестра-близнючка Жозефіна народилися 30 листопада 1870 року у Брюсселі другими дітьми в родині графа Фландрського Філіпа, спадкоємця бельгійського престолу, та Марії Луїзи Гогенцоллерн-Зігмарінген. Сестри мали старшого брата Болдуїна. Жозефіна, однак, прожила лише два місяці і померла у січні наступного року. Родина згодом поповнилася ще однією донькою Жозефіною Кароліною та сином Альбертом.
Дитинство провела у люблячому оточенні та турботі батьків. Виросла Генрієтта у Палаці графа Фландрського. Дівчина була високоосвічена та ерудована, полюбляла займатися спортом, у тому числі верховою їздою та полюванням.
З її братів та сестер найбільшу схожість поглядів та інтересів мала із старшим братом Бодуїном. Коли Генрієтта захворіла пневмонією у 1891 році, принц так несамовито молився за неї у каплиці, що простудився сам і за кілька днів помер. Тим не менш, його смерть породила багато чуток, і сама Генрієтта згадує ту, що він загинув на дуелі.[2]
У віці 25 років принцеса взяла шлюб із герцогом де Вандомським Емануелем, молодшим від неї на рік. Весілля відбулося в Брюсселі 12 лютого 1896 року.
Молода пара оселилася у містечку Нейї-сюр-Сен. Також вони були присутніми в житті паризького суспільства в роки Прекрасної епохи.
У шлюбі народила четверо дітей:
- Марія-Луїза (1896—1973) — була двічі одружена, мала єдиного сина від першого шлюбу;
- Софія (1898—1928) — мала інвалідність з дитинства, одружена не була, дітей не залишила;
- Женев'єва (1901—1983) — дружина маркіза Шапоне-Моранс, мала сина та доньку;
- Шарль-Філіп (1905—1970) — герцог Немурський, Вандомський та Алансонський, був одруженим із американкою Маргаритою Ватсон, дітей не мав.
4 березня 1897 року Генрієтта була присутньою на «Благодійному базарі» в Парижі, де загинула її свекруха Софія Баварська. На її похороні познайомилися Єлизавета Баварська та брат Генрієтти, Альберт. За три роки вони повінчалися.
Генрієтта була доброю спортсменкою, і вважається найкращою жінкою-стрільчинею серед дам королівської крові.[3] У 1908 році вона супроводжувала чоловіка до Скелястих гір в Америці, щоб полювати на ведмедів-грізлі.
До початку Першої світової сімейство володіло землями у Бельгії, Франції та Швейцарії, однак після її завершення матеріальне становище погіршилося, і кілька маєтків їм довелося продати.
Популярність подружжя Вандомів турбувало третю республіку у Франції. Неугодна, як і всі члени Орлеанського дому, Генрієтта тим не менш отримала дозвіл оселитися у французькому Люгрені на кордоні із Швейцарією. У 1922 році вона придбала шато де Блоне з видом на Женевське озеро, прикрасила його та розширила.[4] Жила герцогиня просто, у неї збиралося невеличке коло дворян та савойських чиновників. Серед них був віконт Клеман де Моньї, що згодом став відомим як прототип персонажу Роберта де Сен-Лу в романі-епопеї Марселя Пруста «У пошуках утраченого часу». Сама Генрієтта могла стати однією з прототипів маркізи де Вільпарізі.
Герцог Вандомський раптово помер взимку 1931 року в Канні. Під час звичайної простуди у нього зупинилося серце.
В останні роки герцогиня присвятила себе живопису, іллюструючи численні твори у техніці акварелі, які були видані у проміжок між 1928 та 1946 роками.
1947-го з фінансових причин вона була змушена виставити шато в Люгрені на продаж.[4]
У 1948 році Генрієтта Бельгійська була шпиталізована у швейцарську клініку в Сьєрі, де і померла 29 березня у віці 77 років. Похована у родинній усипальниці Орлеанського дому в Дрьо.
Генеалогія[ред. | ред. код]
Франц Саксен-Кобург-Заальфельдський | Августа Ройсс-Еберсдорф | Луї-Філіп I.jpg) | Марія Амелія де Бурбон | Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген | Марія Антуанетта Мюрат | Карл Баденський | Стефанія де Богарне | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леопольд I | Луїза Марія Орлеанська_(14764837222).jpg) | Карл Антон Гогенцоллерн-Зігмарінген | Жозефіна Баденська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Філіп Бельгійський | Марія Гогенцоллерн-Зігмарінген | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Генрієтта | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Thierry Debels. Kroongeheimen. — Антверпен: Manteau, 2013. — ISBN 978 90 223 2824 8.
- ↑ «Sporting Duchess» of Belgium Coming to America with Her Husband, Duke of Vendome [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Château de Tourronde [2] [Архівовано 14 червня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
Література[ред. | ред. код]
- Dominique Paoli, Henriette, duchesse de Vendôme, Racine, 2000.
Посилання[ред. | ред. код]
- Саксен-Кобург-Готи (англ.)
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Генрієтти Бельгійської [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Емануеля Орлеанського [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
|
