Генрі Гацліт — Вікіпедія

Генрі Гацліт
Народився 28 листопада 1894(1894-11-28)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Помер 8 липня 1993(1993-07-08) (98 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Країна  США
Діяльність журналіст, економіст, філософ
Галузь економіка, літературна критика
Членство Товариство "Мон Пелерін"

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Генрі Гацліт у Вікісховищі

Генрі Гацліт, тж. Генрі Хезлітт (англ. Henry Hazlitt; 28 листопада 1894 — 8 липня, 1993) — економіст лібертаріанських поглядів,[2] та журналіст таких видань як, зокрема, The Wall Street Journal, The New York Times, Newsweek, та The American Mercury. Популяризатор ідей Австрійської школи серед англомовних читачів. Автор 25 книг.[3]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після звільнення з «American Mercury» Гацліт працював у «New York Times» автором редакторських приміток та писав матеріали для книжного огляду.

До найвпливовіших оглядів належить рецензія на книжку Л. Мізеса «Соціалізм», завдяки чому Гацліт познайомився та завів дружні стосунки з Мізесом. 24 вересня 1944 на першій шпальті «Times Book Review» з'явилась рецензія Гацліта на книгу Ф. А. Гаєка «Шлях до кріпацтва».

Праці[ред. | ред. код]

Економіка за один урок[ред. | ред. код]

Надрукована «Економіка за один урок» (англ. Economics in one lesson) 1946 року. Гацліт писав книжку працюючи в New York Times. Успіх книжки серед читачів був для нього несподіваним, а кількість проданих примірників сягнула мільйонів. Книга в доступній формі знайомить читача з основами економічної теорії. Ґрунтується на есеї Фредеріка Бастіа фр. Ce qu'on voit et ce qu'on ne voit pas (укр. Що видно і що не видно).

«Один урок» наводиться в першій частині книги:

Мистецтво економіки полягає в здібності аналізувати не лише очевидні наслідки дії або політики, але й вплив на віддалену перспективу; воно полягає не лише у відстеженні наслідків цієї політики для однієї групи, а для всіх груп.[N 1]

Ці принципи застосовано в наступних розділах книжки до низки економічних явищ, від оподаткування і вздуття кредитної маси до регулювання цін та мит. Крок за кроком Гацліт показує, що втручання держави на користь однієї з груп шкодить решті, і в першу чергу, споживачеві. В той час як втручання може справляти враження успішного, у віддаленій перспективі воно спричиняє неефективність та погіршення рівня життя.

Книжка ґрунтується на принципах економіки Австрійської школи, а передмову до першого видання написав Л. Мізес.

Українське видання: Генрі Хезліт. Економіка за один урок / Пер. з англ. С. Рачинський, за ред. В. Золотарьова / К. : Well Books, 2024.— 215 с. (ISBN 9786178264062).

Крах нової економічної теорії[ред. | ред. код]

В надрукованій 1959 році книзі «Крах нової економічної теорії» (англ. The Failure of the New Economics) Гацліт наводить детальний аналіз праці Джона Мейнарда Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей». Гацліт доходить висновку, що в «Загальній теорії…» основні постулати або нові та не вірні або вірні і не нові та можуть бути знайдені в працях попередників Кейнса.[4][N 2] На думку Гацліта, книжка Кейнса повна хиб, неточностей, невірних визначень та підмін значень термінів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The art of economics consists in looking not merely at the immediate but at the longer effects of any act or policy; it consists in tracing the consequences of that policy not merely for one group but for all groups.
  2. … I have been unable to find in it a single important doctrine that is both true and original. What is original in the book is not true; and what is true is not original.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #105787191 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Greaves, Bettina Bien. «Henry Hazlitt: A Man for Many Seasons.» The Freeman. Foundation for Economic Education. November 1989. [1] [Архівовано 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  3. Ludwig von Mises Institute, Henry Hazlitt: A Giant of Liberty, pp. 20-27
  4. Henry Hazlitt (1959). The Failure of the New Economics (PDF). с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2009. Процитовано 28 липня 2009.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]