Герасимович Микола — Вікіпедія

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)

Микола Герасимович (нар. 29 травня 1843(18430529), Львів — 1917, Відень) — посол Галицького сейму, президент сенату найвищого касаційного трибуналу Австро-Угорщини.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з сім'ї секретаря Львівського магістрату. Навчався у Віденській духовній семінарії (1863/4), пізніше перейшов навчатися до Львівського університету. Одним з перших склав іспити українською (руською) мовою (1868).

З 1873 року помічник судді в Калуші, з 1876 — у Львові. З 1883-го повітовий суддя в Куликові, депутат Жовківської повітової ради (1885/7). З 1887 року — у Миколаєві-над-Дністром: почесний громадянин міста, його обирали депутатом Жидачівської повітової ради. З 1894 — радник Крайового суду у Львові, потім — начальник І-ї секції «місько-делєґованого суду». Москвофіл, з 1876 член Ставропігійського інституту, з 1882 — Народного Дому. Посол до Галицького сейму (1889—1895, від IV курії в окрузі Жидачів; спочатку входив до складу «Руського клубу», з якого вийшов 1892 року, у 1894/1895 роках — член «Клубу староруської партії»^[1]).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 125. — (Львівська сотня).

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.