Герман Зальмський — Вікіпедія

Герман Зальмський
нім. Hermann von Salm
фр. Hermann de Salm
Король Німеччини
Правління 1081-1088
Коронація 26 грудня 1081
Попередник Генріх IV
Рудольф Швабський
Наступник Генріх IV
Конрад Франконський
Інші титули граф Зальма
Біографічні дані
Народження близько 1035
невідомо
Смерть 28 вересня 1088
Кохем
Поховання Мец
Дружина Софія фон Формбах
Діти 3 сина
Династія Зальми
Батько Гізельберт I
Мати unknown daughter Gräfin von Salmd[1]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Герман Зальмський (нім. Hermann von Salm; близько 1035 — 28 вересня 1088) — король Німеччини 10811088 років. Від ворогів отримав прізвисько «Король часнику». Засновник роду Зальм.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі Старшого Люксембурзького дому (династії Арденн-Люксембург). Син Гізельберта I, графа Люксембургу. Народився близько 1035 року. Після загибелі батька в 1059 році Герман розділив спадщину зі старшим братом Конрадом, отримавши графство Зальм.

У 1077 році підтримав Рудольфа, герцога Швабії, як претендента на трон Німеччини. Згодом був присутній на його коронації в Майнці. Протягом 1078—1080 років Герман фон Зальм брав участь у битвах проти військ імператора Генріха IV.

У березні 1080 року папа римський Григорій VII відлучив від церкви імператора Генріха IV, визнавши королем Рудольфа Швабського. Незабаром після смерті останнього у жовтні того ж року Генріх IV вирушив до Італії, щоб зібрати там антипапську коаліцію. У його відсутність князі Саксонії і Швабії 6 серпня 1081 року в Оксенфурті обрали королем Германа фон Зальма, з тією умовою, щоб вибори єпископів були вільні, а королівський сан у жодному разі не був би спадковим. Зігфрід I, архієпископ Майнца, коронував Германа в Госларі 26 грудня того ж року.

Сфера впливу Германа Зальмського обмежувалася межами Саксонії, оскільки його союзники були лише з Саксонії, Баварії і Швабії. Навіть впливові його родичі, які правили всім графством Люксембург, залишилися вірними імператорові. Герман не був значною особою в Німеччині і не володів такою владою, як Рудольф Швабський, що дозволяло Генріху IV зміцнювати свої позиції.

Герман спробував прийти на допомогу папі римському Григорію VII, для чого зібрав військо й переправив його через Дунай, але в цей час помер його головний союзник Оттон, герцог Баварії. Після цього вплив Германа Зальмського сильно зменшився, що дозволило прихильникові імператора Фрідріху Гогенштауфену зміцнити контроль над Швабією, а Магнус, герцог Саксонії, замирився з імператором.

Коли Генріх IV вдерся в 1085 році до Саксонії, Герман Зальмський втік до Данії, але незабаром повернувся. За підтримки Вельфа IV, герцога Баварії, він переміг імператора в 1086 році в битві при Блейсфілді на річці Майн і захопив Вюрцбург. Проте вплив Германа не збільшився.

У 1088 році, після розриву союзу з Саксонією, Герман залишив Німеччину і перебрався до Лотарингії, де і помер незабаром у замку Кохем. Його було поховано в Меці.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Софія, донька Мегінхарда V, графа Формбаха

Діти:

  • Герман (1087—1135), граф Зальма
  • Оттон (1080—1150), пфальцграф Рейнський у 1140 році
  • Дітрих

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Michaela Muylkens: Reges geminati. Die «Gegenkönige» in der Zeit Heinrichs IV. Husuum 2012, ISBN 978-3-7868-1501-3. (нім.)