Гернгросс Борис Володимирович — Вікіпедія

Борис Володимирович Гернгросс
 Генерал-майор
генеральний хорунжий
Загальна інформація
Народження 29 квітня 1878(1878-04-29)
Полтавська губернія
Смерть 4 липня 1943(1943-07-04) (65 років)
м. Белград, Сербія
Поховання Новий цвинтар
Громадянство  Гетьманат
Alma Mater Петровський Полтавський кадетський корпус
Військова служба
Приналежність  Гетьманат
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня

Борис Володимирович Гернгросс (29 квітня 1878, Полтавська губернія — 4 липня 1943, м. Белград, Сербія) — генеральний хорунжий армії Української Держави.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Полтавський кадетський корпус (1896), згодом Михайлівське артилерійське училище, а в 1906 році Миколаївську академію Генерального штабу.

Могила Б. Генрнгросса на Новому цвинтарі у Белграді

Учасник Першої світової війни. Служив у 12-му Донському козачому полку в 1915 році. Згодом виконувач обов'язків начальника штабу 3-ї Донської козачої дивізії. Потім командир 14-го гусарського Митавського полку (07.02. – 16.09.1917). Наприкінці 1917 – генерал-майор. В грудні 1917-го командир українізованої частини.

У 1918 в армії Української Держави, начальник Єлисаветградського кавалерійського училища (з 24.09.1918). На 21 листопада 1918 в Загальному списку офіцерів генштабу Української Держави, член комісії з побудови армії, генеральний хорунжий.

Після падіння влади гельмана Павла Скоропадського у ЗСПР, командир 14-го гусарського Митавського полку. Евакуювався на кораблі «Аю-Даг» з Криму до Галліполі.

На еміграції в Югославії. Помер та похований у Белграді.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Литвин М. Р., Науменко К. Є. Збройні сили України першої половини XX ст. Генерали і адмірали / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів; Харків: «Видавництво Сага», 2007. — 244 с. Стор.179-180