Гетьман Сагайдачний (фрегат) — Вікіпедія

F130 «Гетьман Сагайдачний»

Історія
Україна
Назва:	Гетьман Сагайдачний
Однойменні:	Петро Конашевич-Сагайдачний
Власник:	ВМС України
Будівник:	Суднобудівний завод «Залив»,  Україна, Керч
Будівельний номер:	208
Закладений:	5 жовтня 1990 року
Спуск на воду:	29 березня 1992 року
Прийнятий:	2 квітня 1993 року
Потоплений:	затоплений на мілководді в місті Миколаїв 3 березня 2022 року
Порт припису:	Севастополь (1993 — 2014) Одеса (2014 — 2022)
Ідентифікатор:	201 (1993 — 1994) U130 (1994 — 2018) F130 (2018 — 2022)
Статус:	затоплений українськими силами 3 березня 2022 року
Емблема:
Основні характеристики
Клас і тип:	проєкт 11351 «Нерей», фрегат
Водотоннажність:	нормальна — 3274 т, повна — 3642 т
Довжина:	122,98 м
Ширина:	14,2 м
Осадка:	4,8 (габаритна 7,3) м
Двигуни:	1 газотурбінний агрегат М7Н «Зоря-Машпроект» — 46000 к.с. 2 маршеві газові турбіни М62 по 6000 к.с. 2 форсажні газові турбіни М8К по 17000 к.с. 5 допоміжних дизель-генераторів ДГАС-500/1МШ по 500 кВт 2 гвинти фіксованого кроку
Швидкість:	повного ходу — 31,04 вузлів економічного ходу — 14,05 вузлів
Дальність плавання:	900 миль при 30 вузлах 3500 миль при 14 вузлах
Автономність:	30 діб
Екіпаж:	198 чоловік, в тому числі 31 офіцерів
Озброєння:	Артилерія: 1 х 1 — 100-мм АУ АК-100[en]; Зенітне озброєння: 2 x 6 — 30-мм АУ АК-630М; Ракетне озброєння: 1 x 2 — ПУ ЗІФ-122 ЗРК «Оса-МА2» (20 ракет 9M33), Переносне Зенітне-Ракетне озброєння Ігла (ПЗРК), Стріла-2 Торпедно-мінне озброєння: 2 х 4 — 533-мм торпедні апарати ЧТА-53-1135 (торпеди типу СЕТ-65 або 53-65К); 2 x 12 — 213-мм реактивні бомбомети РБУ-6000; 22 морські міни або глибинні бомби;
Авіаційна група:	1 гелікоптер Ка-27ПС в палубному ангарі

«Гетьман Сагайдачний» — фрегат проєкту 11351 (шифр «Нерей», англ. Krivak-III class за класифікацією НАТО), багатоцільовий корабель Військово-Морських Сил України, флагман ВМС України до березня 2022 року. Бортовий номер F130 (до 2018 U130).

Був закладений у 1990 році, спущений на воду 1992 року, включений у бойовий склад ВМС України 2 квітня 1993 року.

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року фрегат перебував на ремонті в порту Миколаєва і 3 березня 2022 року був частково затоплений для уникнення захоплення.^[⇨]

Названий на честь Петра Конашевича-Сагайдачного — кошового отамана Запорізької Січі у XVII сторіччі, організатора морських козацьких походів.

Особливості проєкту[ред. | ред. код]

Проєкт прикордонних сторожових кораблів 11351 (або 1135П) є еволюцією сторожовиків проєктів 1135 і 1135М, які масово будувалися для ВМФ СРСР у 70-х-80-х роках XX століття.

Проєкт 1135 був створений на перехресті двох напрямків в еволюції протичовнових кораблів радянського флоту — малих (проєкти 159 і 35) і великих (проєкт 61). У той час головним завданням Радянського ВМФ вважалася боротьба з атомними підводними човнами потенційного противника у світовому океані. Тактико-технічне завдання на проєкт 1135 було сформоване у 1964 році. Основне призначення сторожового корабля було «тривале патрулювання з метою пошуку і знищення підводних човнів противника і охорона кораблів і суден у морі». В результаті був створений вдалий проєкт газотурбінного корабля. Вперше на вітчизняному кораблі відносно невеликої водотоннажності вдалося розмістити потужне протичовнове озброєння, включаючи протичовновий ракетний комплекс (ПЧРК) «Метель»^[1].

Проєкт 11351 є подальшою модернізацією проєкту 1135М. Наприкінці 70-х років виникла необхідність контролю великих морських акваторій 200-мильної економічної зони. У зв'язку з цим у Ленінграді у Північному ПКБ за завданням КДБ СРСР на базі проєкту 1135/1135М було розроблено технічний проєкт прикордонного сторожового корабля, що отримав шифр 11351. Корпус, енергетична установка, головні механізми та обладнання корабля залишилися аналогічними як і в проєкті 1135М. Конструктори відмовилися від ПЧПК Метель, але залишили реактивно-бомбову установку РБУ-6000 і торпедні апарати. У носовій частині встановили арткомплекс АК-100. На кормі обладнаний злітний майданчик і ангар для постійного базування вертольота. Зенітно-ракетний комплекс «Оса-М» був залишений тільки один, на носі корабля. У кормовій частині надбудови встановили на бортах по дві автоматичні 30-мм артустановки АК-630М. Гідроакустичні станції, (ГАС), «Титан» і «Вега» замінили комплексами «Платина» та «Бронза». Внаслідок цього водотоннажність корабля зросла на 300 тонн, однак корабель став універсальним з цілком збалансованими характеристиками^[2].

З 1981 по 1992 рік кораблі проєкту 11351 будувалися на керченському суднобудівному заводі «Залив». Усього було побудовано вісім кораблів за даним проєктом^[3].

Історія корабля[ред. | ред. код]

Корабель був закладений 5 жовтня 1990 року як сторожовий корабель «Кіров» на елінгу СБЗ Залив у Керчі, на замовлення морських частин прикордонних військ КДБ СРСР. Був восьмим кораблем цієї серії. Відмінністю від базового проєкту було оснащення корабля активними заспокоювачами хитавиці. Спущений на воду 29 березня 1992 року. В червні того ж року урядом України було прийняте рішення про добудову корабля для Військово-Морських Сил, формування яких щойно розпочалося. Кораблеві було присвоєне ім'я «Гетьман Сагайдачний» на честь гетьмана реєстрового козацтва i Війська Запорозького Петра Кононовича Конашевича-Сагайдачного.

Включений у бойовий склад ВМС України 2 квітня 1993 року. 4 липня 1993 року на флагмані Військово-Морських Сил України було урочисто піднято військово-морський прапор. Прапор командирові корабля капітану 3 рангу Володимиру Катушенкові вручив перший командувач ВМС України віце-адмірал Борис Кожин^[4].

Перший офіційний похід українського флагмана запланований на 1994р став під загрозою, через вкрай нестабільну економічну ситуацію, в кінці 1993р, коли рівень інфляції сягнув рекордних 2000%. В тій ситуації фінансування походу взяв на себе "Фонд сприяння розбудові Чорноморського Флоту", який вже на той час суттєво допомагав ВМС, на чолі якого був Львів'янин, Павло Гавришкевич.

У червні 1994 року незважаючи на вкрай важку ситуацію, фрегат "Гетьман Сагайдачний" здійснив свій перший офіційний візит до Франції до французького міста Руан на святкування 50-річчя висадки союзних військ у Нормандії «Армада свободи». Там він став одним з найпопулярніших кораблів, його відвідали понад 10 тисяч гостей. Після завершення свята «Армада свободи» на зворотному шляху до берегів Батьківщини «Гетьман Сагайдачний» провів успішні навчання з французьким вертольотоносцем «Жанна Д'арк».

В той день Жовто-Блакитний прапор України гордо замайорів підтверджуючи свою незалежність.

3 березня 1995 року фрегат «Гетьман Сагайдачний» розпочав перший у новітній історії ВМС ЗС України похід в Індійський океан. Тоді він успішно здійснив плавання в непростих навігаційних умовах, пов'язаних із проходом вузини та інтенсивним судноплавством. Під час походу українські військові моряки пройшли Суецький канал і здійснили захід в столицю Об'єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі. Саме там проходила виставка озброєння «Айдекс-95», на якій свій перший крок до світового ринку торгівлі зброєю та військовою технікою зробила й Україна. Також під час переходу у Червоному морі екіпаж корабля успішно виконав курсове завдання К-1, яке, як кажуть, є путівкою до виконання всіх завдань у морі.^[5]

У тому ж році корабель відвідав порт Варна (Болгарія) і Спеція (Італія). У 1996 році зробив перший трансатлантичний похід на чолі загону кораблів ВМС України до США в порт Норфолк. Тоді ж здійснені ділові візити (двічі) у порти Гібралтар (Велика Британія) і Понта-Делгада (Португалія) на Азорських островах.

З 29 липня по 1 серпня 1996 року брав участь у навчаннях «Море-96».

У 1996 році відвідав Поті, Стамбул і Варну. У червні 1999 року здійснив офіційний візит у складі загону кораблів ВМС України до Ізраїлю в порт Хайфа. У 2000–2004 роках самостійно і у складі груп кораблів відвідував різні порти Туреччини та Болгарії.

У вересні 1999 року брав участь у навчаннях «Дуель—99».

У 2008 році корабель упродовж трьох місяців брав участь в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля» у Середземному морі.

З 22 серпня і до 21 грудня 2012 року перебував на плановому ремонті в ПАТ «Севастопольський морський завод». Підприємство здійснило плановий доковий ремонт корабля, поточний і підтримуючий ремонт ракетно-артилерійського озброєння, радіотехнічного озброєння, ремонт внутрішніх приміщень судна^[6].

Згідно з досягнутими домовленостями в рамках військового партнерства України з НАТО заплановано, що в період з вересня 2013-го по січень 2014 року українські сили і засоби залучатимуться до виконання завдань у складі антипіратської операції НАТО «Океанський щит». Передбачено, що в район операції відбуде фрегат ВМС ЗС України «Гетьман Сагайдачний» разом із палубним вертольотом Ка-27 та групою спеціального призначення (оглядовою командою).^[7]

Неодноразово приймав на своєму борту вищих державних діячів — Президента України Леоніда Кучму в 1996, 2000, 2001 роках, Президента Російської Федерації Володимира Путіна в 2000, 2001 роках, Президента України Віктора Ющенка в 2005 році, Президента України Віктора Януковича в 2010 році.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

1 березня 2014 року капітан Роман П'ятницький відмовився виконувати злочинні накази російського окупаційного командування і весь склад залишився вірним присязі та народу України.^{[джерело?]}

14 березня 2014 року корабель зіткнувся з військово-морською групою російських кораблів в українських територіальних водах, коли фрегат підійшов до групи, вони вийшли в міжнародні води.^{[джерело?]}

З березня 2014 року став базуватися в Одесі.

В листопаді 2014 року судноверф «Україна» Одеського морського порту почала ремонт одного з важливих вузлів «Гетьмана Сагайдачного»^[8].

9 вересня 2016 року малі броньовані артилерійські катери U174 «Аккерман» та U175 «Бердянськ» на навчальних стрільбах у супроводі фрегату «Гетьман Сагайдачний» виявили російський протичовновий корабель «Смєтлівий», який провів захоплення цілі й вів українські кораблі своїм бортовим озброєнням. «Гетьман Сагайдачний» поставив димову завісу, під покровом якої катери підійшли ближче до російського корабля, розділилися та взяли його в напівобхват. Кораблі були готові до бою, снаряди були вже у люфі. «Смєтлівий» був змушений відступити. Таким чином «український москітний флот» здобув свою першу перемогу.^[9][10][11]

В 2017 році було проведено доковий ремонт на Іллічівському судноремонтному заводі, а потім планувалася модернізація корабля.^[12][13]

В листопаді 2017 року Міністерство оборони України уклало угоду з ПрАТ «Кузня на Рибальському» контракт на виконання комплексу ремонтно-модернізаційних робіт на фрегаті F130 «Гетьман Сагайдачний». Під час модернізації за проєктом 58351 на фрегаті планувалось замінити радіолокаційну станцію МР-750 на РЛС SMART-S (Signaal Multibeam Acquisition Radar for Targeting) виробництва Thales Group, встановити автоматизовану систему бойового управління (АСБУ) «Контур», системи керування вогнем корабельної артилерії «Спис-К» і «Протазан-К» та інше обладнання^[14].

Проте ремонт виконано не було, і в жовтні 2021 року стало відомо про стягнення з приватного акціонерного товариства «Завод „Кузня на Рибальському“» 47,3 мільйона гривень штрафу за невиконання державного контракту на ремонт і модернізацію флагману ВМС ЗС України^[15].

Вранці 2 квітня 2018 року «Гетьман Сагайдачний» покинув Практичну гавань Одеського порту та вийшов у море для проведення спільних маневрів за програмою PASSEX разом із турецькими корветом «Боюкада» та фрегатом «Саліхрейс», які гостювали в Одесі з 30 березня, після чого гості покинуть українські територіальні води, щоб продовжити свої навчання «Морська зірка».^[16]

6 серпня 2020 на кораблі виявили коронавірус.^[17]

У 2021 році на модернізацію флагмана ВМС ЗС України фрегату «Гетьман Сагайдачний» планували виділити 436 млн гривень, у цю суму також включений ремонт корабля^[18]. Зокрема, має бути модернізовано РЛС виявлення надводних цілей МР-750 «Фрегат-МА». Проводило ці роботи державне підприємство «Квант-Радіолокація»^[19].

3 липня 2021 року зайшов на ремонт на суднобудівно-судноремонтний завод «Нібулон» у Миколаєві. На той час не було відомо який обсяг робіт заплановано провести та чи включають вони роботи з модернізації про які вже тривалий час йшла мова^[19].

Наприкінці 2021 року була підписана угода з підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування». Для успішної реалізації проєкту головний виконавець буде кооперуватись з іншими українськими підприємствами — Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», Миколаївський суднобудівний завод, Суднобудівельно-судноремонтний завод «Нібулон» та інші^[20].

Російське вторгнення в Україну 2022 року[ред. | ред. код]

Станом на 24 лютого, на кораблі не функціонували дизельні генератори, а також були проблеми із системами озброєння: була не в робочому стані ЗРК Оса-МА2, довгий час не здіснювали пуски із торпедних апаратів, не були справними акустичні станції виявлення підводних цілей «Платіна» і «Бронза». Були значні проблеми із станцією надводного спостереження та виявлення цілей, та ряд інших проблем. Частково це мали вирішити під час ремонту на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві (виконавцем робіт був завод Нібулон).^[21][22]

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року фрегат перебував на ремонті в порту Чорноморського суднобудівного заводу в Миколаєві. 3 березня 2022 року фрегат був частково затоплений за наказом командира. Міністр оборони Олексій Резніков сказав, що причина затоплення — щоб кораблем, який стояв у ремонті, не могли скористатися вороги.^{[23][24][25][26][27]}

У червні 2022 року генерал-майор Дмитро Марченко, що командував обороною Миколаєва, сказав, що корабель не потопили, а підтопили. За його словами, воду ще можна буде відкачати та відновити корабель.^[28]

Командири корабля[ред. | ред. код]

1. Катушенко В. С. (1992—1993);
2. Настенко С. В. (1993—1997);
3. Гончаренко П. Д. (1998—2002);
4. Березовський Д. В. (2002—2005);
5. Гелунов А. М. (2005—2009);
6. П'ятницький Р. Л. (2009—2014);
7. Іванін Д. В. (2014—2018)
8. Корецький О. О. (2018—2022)^[29]

У культурі[ред. | ред. код]

Фрегат Гетьман Сагайдачний був зображений на поштових марках і конвертах пошти України.

• 
  Поштова марка, 1998
• 
  Поштова марка, 2016
• 
  Конверт, 1996
• 
  Конверт, 2016

Галерея[ред. | ред. код]

«Гетьман Сагайдачний» в Севастополі, 28 вересня 2005 року:

Див. також[ред. | ред. код]

• Список кораблів Військово-морських Сил України

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть 3. Большие противолодочные корабли. — 112 с. — ISBN 5-8172-0095-3.(рос.)
• Кузык Б. Н., Никольский В. И., Новичков Н. Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.(рос.)
• Заблоцкий В. П., Костриченко В. В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
• Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.(англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гетьман Сагайдачний (фрегат)

• U-130 Фрегат «Гетьман Сагайдачний» (флагман ВМСУ). «Український мілітарний портал»
• Флагману ВМСУ відремонтують головний двигун. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 8 жовтня 2018. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 8 жовтня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

• Борт № 1, або На що здатний флагман флоту «Гетьман Сагайдачний» [Архівовано 14 квітня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Правда, 12 червня 2018
• Сторінка Фрегата «Гетьман Сагайдачний» у Facebook [Архівовано 21 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Тетяна Барткова — В дозорі (сл. М. Мамчак, муз. В. Дьомін, реж. Е. Айвазова, пісня присвячена екіпажу фрегату «Гетьман Сагайдачний»)

Відео[ред. | ред. код]

• Фрегат «Гетьман Сагайдачний» (2018) [Архівовано 8 червня 2019 у Wayback Machine.] // Українська Правда, 12 червня 2018

Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України Нормативний контроль Freebase: /m/02xbr97