Гжегож Гаєвський — Вікіпедія

Гжегож Гаєвський
Оригінал імені пол. Grzegorz Gajewski
2021 рік
2021 рік
2021 рік
Країна Польща Польща
Народження 19 липня 1985(1985-07-19) (38 років)
Скерневиці, Польська Народна Республіка
Титул Міжнародний майстер (2003), Гросмейстер (2006)
Рейтинг ФІДЕ 2599 (травень 2018)
Піковий
рейтинг
2659 (липень 2014)

Гжегож Гаєвський (пол. Grzegorz Gajewski; нар. 19 липня 1985, Скерневиці) — польський шахіст, гросмейстер від 2006 року.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

У шахи почав грати в сім років. Вихованець клубу «Пйонтка» (пол. Piątka, Скерневиці) і тренера Богуслава Бодера. Неодноразово брав участь у фіналі чемпіонату Польщі серед юніорів у різних вікових категоріях. 1995 року виборов бронзову медаль у категорії до 10 років. Два роки по тому здобув срібну медаль у групі до 12 років. Першу золоту медаль виборов 2003 року в Криниці на чемпіонаті Польщі до 18 років. Тричі брав участь у фіналах чемпіонатів Польщі до 20 років, найкращий результат показавши 2002 року в Тшебіні, де посів 4-те місце. Також є триразовим чемпіоном країни серед юніорів зі швидких шахів і двічі — з бліцу.

На перетині 2000 та 2001 років виграв міжнародний турнір серед юніорів у Галльсбергу. Там само виступив два роки по тому, поділивши 2-4-те місце. 2001 року у Варшаві дебютував у фіналі чемпіонату Польщі. На Меморіалі Рубінштейна 2005 року поділив 1-3-тє місце (разом з Павелом Чарнотою та Марціном Дзюбою). Особливо вдалим став для нього 2006 рік. Спочатку посів 2-ге місце на турнірі за швейцарською системою в Літомишлі і вдруге взяв участь у фіналі чемпіонату Польщі, посівши в Кракові 9-те місце. Потім виконав дві гросмейстерські норми на відкритих турнірах у Роні (3-тє місце)[1] і Пардубице, де на турнірі з досить сильним складом учасників посів 4-те місце[2]. Здобув також бронзову медаль на зіграному у Варшаві чемпіонаті Європи зі швидких шахів[3]. 2007 року поділив 1-ше місце (разом із, зокрема, Ілією Баліновим, Радославом Єдинаком на Імре Херою) на турнірі в Оберварті[4]. 2008 року переміг на турнірі Краковія (2008/09), який відбувся в Кракові. 2009 року поділив 1-ше місце (разом зі Зденко Кожулом) у Рієці, а у 2010 році переміг (разом із, зокрема, Девідом Берцешом) у Сотроні. 2011 року здобув одноосібні перемоги на турнірі Каппель-ла-Гранд[5] і в Загребі[6]. 2012 року поділив 1-ше місце (разом із, зокрема, Еміліо Кордовою і Кевіном Спраггеттом) у Барселоні[7]. На Чемпіонаті Польщі 2013 у Хожуві здобув першу в кар'єрі медаль — срібну, цей успіх повторивши на чемпіонаті 2014 року, який проходив у Варшаві. Також у 2014 році здобув у Вроцлаві бронзову медаль чемпіонату Європи зі швидких шахів[8]. На Чемпіонаті Польщі 2015 у Познані вперше в кар'єрі став чемпіоном Польщі.

Неодноразово представляв Польщу на командних змаганнях, зокрема:

Шестиразовий призер командного чемпіонату Польщі: двічі золотий (2011, 2012), двічі срібний (2006, 2008) і двічі бронзовий (2003, 2007).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2014 року, досягнувши 2659 очок займав тоді 86-те місце у світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 2-ге місце (позаду Радослава Войташека) серед польських шахістів[13][14].

У липні 2007 року, під час турніру в Пардубицях, Гжегож Гаєвський застосував гамбітну новинку 10… d5!? в іспанській партії[15], яка дозволила йому здобути ефектну перемогу над Віктором Кузнєцовим, а потім журнал ChessBase визнав її «новинкою 2007 року»[16]. Варіант, названий гамбітом Гаєвського, швидко став популярним і того ж року його застосували, зокрема, Магнус Карлсен, Лоран Фрессіне, Радослав Войташек і Каміль Мітонь.

2008 року став одним із засновників шахового журналу «Mat»[17]. 2014 року був у складі команди Вішванатана Ананда під час матчу за звання чемпіона світу проти Магнуса Карлсена, який відбувся в Сочі[18].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дружина Гжегожа Гаєвського — польська гросмейстер серед жінок Йоанна Майдан[19].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[20]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Open International du Rhône 2006. Архів оригіналу за 28 березня 2008. Процитовано 28 березня 2008.
  2. Czech Open Pardubice 2006. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  3. Mistrzostwa Europy w szachach szybkich 2006 - wyniki końcowe. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2018.
  4. Open Oberwart 2007 Turnier A. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  5. 27e Open International de Cappelle-la-Grande Grille de résultats (фр.). Процитовано 5 березня 2011.
  6. Zagreb Open 2011 A-tournament International Chess Tournament. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  7. XIV Open Int. de Sants 2012 — Clasificación Final. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 квітня 2018.
  8. European Rapid Chess Championship 2014: Ян Кшиштоф Дуда is the winner. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  9. OlimpBase. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 28 квітня 2018.
  10. OlimpBase. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  11. OlimpBase. Процитовано 25 листопада 2013.
  12. OlimpBase. Процитовано 25 листопада 2013.
  13. Top lists records: Gajewski, Grzegorz. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  14. Rating Progress Chart: Gajewski, Grzegorz. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 28 квітня 2018.
  15. Attacking the Spanish, The Schliemann, Gajewski Variation and the Marshall Attack by Сабіно Брунелло. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2018.
  16. A new Marshall gambit. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 28 квітня 2018.
  17. Czasopismo szachowe MAT | O redakcji. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  18. WCh Sochi: personalities, players and seconds. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  19. Aktualności » Serwis informacyjny: Sto lat dla arcymistrzowskiej pary!. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 28 квітня 2018.
  20. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]