French
DeutschГлазков Ілля Михайлович — Вікіпедія
| Глазков Ілля Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 1 серпня 1922 Генічеськ, Мелітопольський повіт, Запорізька губернія, Українська СРР |
| Помер | 16 травня 1996 (73 роки) Мінськ, Білорусь |
| Поховання | Східне кладовище |
| Країна |  СРСР.svg){kind=small} Білорусь |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Білоруський національний технічний університет (1954) |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Посада | член Ради Республіки Національних зборів Білорусіd, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1975–1979)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1980–1985)d |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |       |
Ілля Михайлович Глазков ((1 серпня 1922, Генічеськ, Запорізька губернія — 16 травня 1996, Мінськ)) — державний діяч Білоруської РСР, доктор технічних наук (1974)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Учасник партизанського руху в роки німецько-радянської війни. Пройшов шлях від рядового бійця до комісара партизанського загону «Красногвардійський» бригади імені В. І. Леніна Щучинського партизанського з'єднання[2]..
З 1944 року Ілля Глазков працював на комсомольській, господарській і партійній роботі. У 1951 року призначений на посаду завідувача відділом Фрунзенського райкому Компартії Білоруської РСР. У 1953 році обійняв пост секретаря Ленінського райкому Компартії Білоруської РСР міста Мінська[1].
Закінчив Білоруський політехнічний інститут у 1954 році. У 1955 році був переведений на пост секретар парткому, а згодом — заступника головного конструктора Мінського автомобільного заводу (МАЗ).
З 1961 року начальник відділу, головний конструктор СКБ, начальник КБ, з 1971 року-генеральний директор науково-виробничого об'єднання в Мінську. 1974 року Ілля Глазков призначений на пост заступника голови Ради Міністрів Білоруської РСР. Член Центрального комітету Компартії Білоруської РСР з 1976 року. Обирався народним депутатом депутатом Верховної Ради Білоруської РСР з 1975 року[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня
- Орден Червоного Прапора
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Орден Дружби народів
- Удостоєний звання почесного громадянина міст Щучин (1977)[3] і Дятлово (1989)[3] за активну участь у партизанському русі[2] і Мостівського району[3].
- Державна премія СРСР (1973)[1].
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Пам'ятник на могилі на Східному кладовищі в Мінську[4].
Література[ред. | ред. код]
- Долготович Б. Д. Почетные граждане белорусских городов: биограф. справочник / Б. Д. Долготович — Мн.: Беларусь, 2008. — С. 209—210. — 368 с. — 2000 экз. — ISBN 978-985-01-0784-8.(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Глазков Илья Михайлович // Биографический справочник. — Мн.: «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 148. — 737 с
- ↑ а б Ілья Міхайлавіч Глазкоў. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- ↑ а б в Долготович Б. Д. Почётные граждане белорусских городов: биограф. справочник / Б. Д. Долготович. — Мн.: Беларусь, 2008. — С. 209—210. — 368 с. — 2 000 экз. — ISBN 978-985-01-0784-8.(руск.) (рос.)
- ↑ Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 21 апреля 1998 г. № 630 «Об увековечении памяти государственного деятеля Республики Беларусь Глазкова И. М.» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
