French
DeutschГобдич Микола Миколайович — Вікіпедія
| Микола Миколайович Гобдич | |
|---|---|
 | |
| Микола Гобдич після ювілейного концерту, 3 квітня 2011 року. Національна філармонія України, Київ. | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 березня 1961 (63 роки) |
| Місце народження | c. Битків, Надвірнянський район Івано-Франківської області |
| Громадянство |  Україна |
| Професія | хоровий диригент |
| Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Колективи | Чоловіча хорова капела імені Ревуцького Академічна капела «Думка» Муніципальний камерний хор «Київ» |
| Нагороди |  |
| Премії |  |
| Звання |   |
Мико́ла Микола́йович Го́бдич (28 березня 1961, Битків) — український хоровий диригент, засновник і керівник муніципального Камерного хору «Київ», лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка, народний артист України (2018).[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1961 року в карпатському містечку Биткові. Закінчив Дрогобицьке музичне училище та Київську консерваторію (клас професора В. Т. Чуби). Працював хормейстером у Чоловічій хоровій капелі імені Левка Ревуцького та Академічному хорі «Думка». Від 1990 року — музичний директор і диригент Камерного хору «Київ», а також засновник фестивалю хорового співу «Золотоверхий Київ».
Микола Гобдич проводить плідну роботу з розшифрування і видання забутих чи заборонених творів спадщини українського хорового мистецтва. Ці твори музикант укладає у нотні збірки, записує з хором «Київ» та видає на компакт-дисках.
Виступав у Карнегі-холі (перший українець за 70 років, хто досяг цього мистецького «подіуму»), концертному залі ВВС (Лондон); Нотр-Дам'ах та Катедральних соборах у містах Франції, Берлінському соборі у Німеччині, у філармоніях Утрехта, Роттердама, Амстердама, Берліна, Мінська, Києва та інших концертних залах.
Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[2]
Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]
Здобутки хору відзначені нагородами:
- Золотим дипломом на І конкурсі хорів ім. Р.Шумана, Цвікау (Німеччина, 1992)
- Першою премією на ХІІ конкурсі музики церковної, Гайнівка (Польща, 1993)
- Гран Прі на VI Міжнародному хоровому конкурсі, Слайго (Ірландія, 1993)
- Другою премією на 49 Міжнародному хоровому конкурсі, Лланголен (Валія, 1994)
- Гран Прі на ХХ конкурсі серед лауреатів попередніх років, Гайнівка (Польща, 1996, 2001)
- Заслужений діяч мистецтв України (1997)[3]
- Національною премією України імені Тараса Шевченка (2007)
- Народний артист України (2018)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ президента № 188/2018. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка». Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ Про відзначення працівників культури і мистецтва. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 жовтня 2023.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Камерний хор «Київ» [Архівовано 29 лютого 2012 у Wayback Machine.] та сторінка Миколи Гобдича [Архівовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine.] на сайті «Нашої Парафії»
- Дискографія Камерного хору «Київ» та Каталог бібліотеки хору «Київ» [Архівовано 5 липня 2013 у Wayback Machine.] на сайті «Нашої Парафії»
- Наталя Стадник «Для хору „Київ“ немає неможливого»
- Микола Гобдич: «мрію про синтез звуку і світла»
- Постаті [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Гобдич Микола Миколайович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 479.
|
