Гожик Петро Федосійович — Вікіпедія

Гожик Петро Федосійович
Народився 21 жовтня 1937(1937-10-21)
Гоща, Рівненська область
Помер 29 грудня 2020(2020-12-29)
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність науковець
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Заклад Національний антарктичний науковий центр
Інститут геологічних наук НАН України
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук[d]
Нагороди
орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки

Гожик Петро Федосійович (21 жовтня 1937, смт. Гоща, Рівненської області — 29 грудня 2020) — академік НАН України за спеціальністю: палеонтологія і стратиграфія (дата обрання: 06.05.2006), директор Інституту геологічних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Президент Палеонтологічного товариства HAH України, голова Національного стратиграфічного комітету України, член Науково-технічної ради з досліджень Антарктики, член Комісії HAH України з проблем наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, голова секції нафти і газу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, головний редактор Збірника наукових праць Інституту геологічних наук НАН України[1]. Доктор геолого-мінералогічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України, лауреат премії HAH України ім. П. А. Тутковського. Петро Гожик був першим директором українського Центру антарктичних досліджень (нині — Національний антарктичний науковий центр), у 1993—1999 рр.[2]

Дати життєпису[ред. | ред. код]

  • 1954 — закінчив Гощанську середню школу;
  • 1954 — 59 — навчання в Чернівецькому державному університеті;
  • 1959 — директор Красновольської восьмирічної школи і середньої школи сільської молоді;
  • 1960 — аспірантура Інституту геологічних наук АН УРСР;
  • 1966 — захист кандидатської дисертації;
  • 1992 — захист докторської дисертації;
  • 1993 — створення Центру антарктичних досліджень HAH України;
  • 1995 — Меморандум про передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей» (нині — «Академік Вернадський»);
  • 1996 — перша та друга українські комплексні антарктичні експедиції, Державна програма досліджень в Антарктиці.

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2021, посмертно) — За визначний особистий внесок у здійснення наукової діяльності в Антарктиці та з нагоди 25-річчя української антарктичної станції «Академік Вернадський»[3].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

П. Ф. Гожик — визнаний фахівець викопних прісноводних молюсків з неоген-четвертинних відкладів півдня Східної Європи. Їм присвячені його численні статті та чотири монографії. Ним описано один новий рід, два підроди і 48 видів прісноводних молюсків.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. С. Б. Шехунова. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
  2. Андрей, Клюй. Історія центру. UAC (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №47/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]