Голкіпер року в СРСР — Вікіпедія

Голкіпер року в СРСР — престижна щорічна нагорода, що присуджувалася московським тижневиком «Огонёк» найкращому футбольному воротарю Радянського Союзу. Приз користувався величезною популярністю, стати лауреатом конкурсу було дуже престижно. Коли за підсумком 1978 року редакція часопису вирішила не визначати найкращого, мотивуючи це «відсутністю гідних кандидатур», реакцією була хвиля невдоволення серед читачів.

Історична довідка[ред. | ред. код]

До 1986 року включно опитування у звичному значенні не було, бо найкращих обирали таким чином: редактор спортивного відділу журналу радився зі своїми колегами з інших видань, а потім повідомляв головному редактору «Огонька» ім’я голкіпера-переможця. Отже, довгий час Воротарів року в СРСР визначали не голосуванням, а рішенням кількох осіб.

Втім, у нижченаведеному списку лауреатів наявні два випадки (за 1969 і 1987 рр.), коли називали футболістів, які посіли другі місця, і ще два (1989 і 1990 рр.), де відомі також «срібний» і «бронзовий» призери. Ситуацію 1969 року прояснює фрагмент журнальної статті:

«На приз «Огонька» претендовали два равноценных вратаря — В.Рудаков (Киевское «Динамо») и А.Кавазашвили («Спартак») /…/ учитывая, что В.Рудаков успешно защищал ворота сборной почти во всех матчах сезона, редакция решила вручить Кубок ему» [«Огонёк», №50, с.30]

(Існує версія, що московські журналісти віддали перемогу Рудакову, бо не могли уявити, щоб при граючому Яшині хтось зрівнявся б із ним за кількістю титулів — для Кавазашвілі це було би вже третє звання найкращого голкіпера СРСР.)

Чимось подібною була ситуація і в 1987 році, коли приз отримав назву «Вратарь года», замість попередньої — «Кубок Огонька»: автор статті, повідомивши про впевнену перемогу Дасаєва, зазначив, що:

«ближайший преследователь Дмитрий Харин набрал 326 голосов» [«Огонёк», №51, с.7].

Ну а в 1989 і 1990 роках журнал просто називав трійки найкращих.

Лауреати[ред. | ред. код]

1960[ред. | ред. код]

Лев Яшин («Динамо» (Москва))

1961[ред. | ред. код]

Володимир Маслаченко («Локомотив» (Москва))

1962[ред. | ред. код]

Сергій Котрікадзе («Динамо» (Тбілісі))

1963[ред. | ред. код]

Лев Яшин («Динамо» (Москва))

1964[ред. | ред. код]

Віктор Банніков («Динамо» Київ))

1965[ред. | ред. код]

Анзор Кавазашвілі («Торпедо» (Москва))

1966[ред. | ред. код]

Лев Яшин («Динамо» (Москва))

1967[ред. | ред. код]

Анзор Кавазашвілі («Торпедо» (Москва))

1968[ред. | ред. код]

Юрій Пшеничников (ЦСКА (Москва))

1969[ред. | ред. код]

1. Євген Рудаков («Динамо» Київ))

2. Анзор Кавазашвілі («Торпедо» (Москва))

1970[ред. | ред. код]

Віктор Банніков («Торпедо» Москва)

1971[ред. | ред. код]

Євген Рудаков («Динамо» Київ))

1972[ред. | ред. код]

Євген Рудаков («Динамо» Київ))

1973[ред. | ред. код]

Володимир Пільгуй («Динамо» (Москва))

1974[ред. | ред. код]

Олександр Прохоров («Спартак» (Москва))

1975[ред. | ред. код]

Олександр Прохоров («Спартак» (Москва))

1976[ред. | ред. код]

Володимир Астаповський (ЦСКА (Москва))

1977[ред. | ред. код]

Юрій Дегтерьов («Шахтар» (Донецьк))

1978[ред. | ред. код]

не присуджувався

1979[ред. | ред. код]

Отарі Габелія («Динамо» (Тбілісі))

1980[ред. | ред. код]

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1981[ред. | ред. код]

В'ячеслав Чанов («Торпедо» (Москва))

1982[ред. | ред. код]

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1983[ред. | ред. код]

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1984[ред. | ред. код]

Михайло Бірюков («Зеніт» (Ленінград))

1985[ред. | ред. код]

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1986[ред. | ред. код]

Віктор Чанов («Динамо» Київ))

1987[ред. | ред. код]

1. Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва)) — 3261 очко

2. Дмитро Харін («Торпедо» (Москва)) — 326

1988[ред. | ред. код]

Ринат Дасаєв («Спартак» (Москва))

1989[ред. | ред. код]

1. Станіслав Черчесов («Спартак» (Москва))

2. Валерій Городов («Дніпро» (Дніпропетровськ))

3. Віктор Чанов («Динамо» Київ))

1990[ред. | ред. код]

1. Станіслав Черчесов («Спартак» (Москва)) — 4386

2. Олександр Уваров («Динамо» (Москва)) — 3842

3. Віктор Чанов («Динамо» Київ)) — 1035

1991[ред. | ред. код]

Валерій Саричев («Торпедо» (Москва))

Цікаві факти[ред. | ред. код]

• лауреатами призу ставали 18 голкіперів із 9 клубів;
• індивідуальним рекордом за кількістю перемог володіє Ринат Дасаєв (6);
• командними рекордами володіють московські «Торпедо» (4 лауреати) і «Спартак» (10 перемог).

Джерела[ред. | ред. код]

• Журнал «Огонёк» за 1960-1991 роки
• Газета «Український футбол» за 21 листопада 2008 року, №131

Див. також[ред. | ред. код]

• Голкіпер року в СНД
• Голкіпер року в Україні