Голуб Артур Володимирович — Вікіпедія

Голуб Артур Володимирович
 Матрос
Загальна інформація
Народження 13 квітня 1994(1994-04-13)
Малин
Смерть 12 вересня 2021(2021-09-12) (27 років)
Верхньоторецьке
Громадянство  Україна
Військова служба
Роки служби 2020—2021
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Арту́р Володи́мирович Го́луб (1994—2021) — матрос Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1994 року в місті Малин Житомирської області. 2013 року закінчив Малинський лісотехнічний коледж — за спеціальністю «лісове господарство»[1]. Здобув вищу освіту в НУБіП України — у міжкафедральній навчальній лабораторії на базі Малинського фахового коледжу, але вирішив піти захищати Батьківщину[2][3][4].

З 2020 року — матрос 503-ї окремої бригади морської піхоти.

Загинув 12 вересня 2021 року на автодорозі поблизу смт Верхньоторецьке (Ясинуватський район), коли в вантажівку, якою він кермував, влучила ворожа протитанкова керована ракета.

Без Артура лишились мама, молодший брат та син.

Похований в місті Малин (Житомирська область), Городищанське кладовище.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 25/2022 від 21 січня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Він загинув за Україну
  2. Російські окупанти пострілом із ПТРК вбили водія-морпіха Артура Голуба з Житомирщини. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  3. Артур Голуб з Малина загинув від влучання по вантажівці з ворожого ПТРК
  4. На Донеччині загинув випускник університету Артур Голуб. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
  5. Указ Президента України № 25/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 5 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]