Гомонай Ганна Станіславівна — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гомонай.
Гомонай Ганна Станіславівна
Ім'я при народженні Ганна Станіславівна Гомонай
Народилася 29 травня 1979(1979-05-29) (44 роки)
Київ
Країна  Україна
Національність українка
Місце проживання Оттава[1]
Діяльність журналістка, телеведуча
Відома завдяки телеведуча
Alma mater Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У шлюбі з Андрій Шевченко
Діти (2[1]) Марічка (нар. 2004), Софійка (нар. 2018)
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гомонай Ганна Станіславівна

Гомона́й Ганна Станісла́вівна (нар. 29 травня 1979, Київ) — українська журналістка та телеведуча.

Життєпис[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після завершення навчання почала працювати на «Новому каналі», де з 1999 по 2004 рік була репортеркою новин, авторкою та ведучою програми «Спецрепортер»[2].

У 2004 році перейшла на «5 канал», де працювала ведучою новин[3].

У 2005 році була запрошена працювати на телеканал «К1», який тоді тільки створювався, де до 2007 року була ведучою інформаційно-аналітичної програми «Один день»[4].

У 2007 році перейшла працювати ведучою на «Інтер». Спочатку вела «Подробности» (2007-2008), потім денні та вечірні випуски новин. Згодом протягом двох років поєднувала роботу в новинах та "Ранку з "Інтером“. Під час Євромайдану, який маніпулятивно висвітлювався "Інтером", звільнилася з «Новин» і залишилася ведучою «Ранку» та спецпроєктів каналу[5].

Разом із Савіком Шустером з 2007 по 2008 рік вела популярний проєкт «Великі українці». Зайняла принципову позицію після скандалу з імовірною фальсифікацією результатів проєкту: всупереч офіційній позиції каналу виступила на користь перерахунку голосів[6].

У 2011 була ведучою святкового концерту до 20-ліття Незалежності України на Майдані Незалежності.

У серпні 2014 року залишила посаду ведучої ранкової програми[5][7] після того, як керівництво «Інтера» повернуло в ефір телеведучих, дискредитованих упередженим ставленням до Євромайдану, і повернулася в новинну службу.

Учасниця ТОП-30 найуспішніших телеведучих України за версією журналу «Фокус»[8].

З 2015 по 2021 рік проживала у місті Оттава, куди переїхала разом з чоловіком, призначеним послом України в Канаді[9].

Під час перебування у Канаді працювала з організаціями української громади, дипломатичної спільноти. Організовувала програму візитів до Канади українських Перших Леді Марини Порошенко та Олени Зеленської.

Після закінчення дипломатичної каденції чоловіка повернулася в Україну й у грудні 2021 почала роботу ведучою на парламентському телеканалі «Рада»[10].

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну — ведуча інформаційного телемарафону "Єдині новини". 24 лютого 2022 року разом з Вадимом Карп'яком стала першою ведучою телемарафону. Спеціалізується на розмовних студіях. У рамках марафону брала інтерв'ю у Бориса Джонсона (Велика Британія), Христі Фрілданд (Канада), Марка Рютте (Нідерланди), Міхала Мартіна (Ірландія), Маріуша Блащака (Польща) та багатьох інших.

У червні 2022 була ведучою заходу із вшанування пам'яті дітей, забраних війною, — за участю Першої Леді Олени Зеленської та дипломатичного корпусу, акредитованого у Києві.

Була ведучою Саміту Перших леді та джентльменів у 2022[11] та 2023.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Чоловік — журналіст, політик і дипломат Андрій Шевченко.

Доньки — Марічка (2004 р. н.)[12] та Софійка (2018 р. н.).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б https://canada.mfa.gov.ua/persons/shevchenko-andriy-vitaliyovich
  2. ↑ Руслан Сеничкин и Анна Гомонай - двойной портрет "без галстуков". Телеканал Интер (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
  3. ↑ Гомонай Анна. LIGA. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
  4. ↑ ДУСЯ (27 листопада 2012). Телеведущая Анна Гомонай: «Спорт - это моя травма детства! Ненавижу...». detector.media (укр.). Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
  5. ↑ а б Ганна Гомонай попрощалася з глядачами у прямому ефірі «Ранку з “Інтером”» (ВІДЕО). detector.media (укр.). 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
  6. ↑ Ганна Гомонай: «Інтер» має провести службове розслідування і оприлюднити дані про хід голосування. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 25 квітня 2011.
  7. ↑ залишила програму «Ранок». Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
  8. ↑ 30 найуспішніших телеведучих України. Рейтинг Фокуса [Архівовано 23 червня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  9. ↑ Ганна Гомонай: «Дипломатія — красивий, але дуже консервативний і в чомусь штучний світ». officiel-online.com (рос.). Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 23 листопада 2019.
  10. ↑ Довженко, Гала Скляревська, Отар (16 грудня 2021). і є новини. Як «Слуга народу» перетворює канал «Рада» на інструмент піару й політичної боротьби. detector.media (укр.). Архів оригіналу за 3 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
  11. ↑ 120 млн гривень на автомобілі швидкої медичної допомоги для України: світ об'єднався на другому Саміті перших леді та джентльменів. president.org.ua. 24 липня 2022. Процитовано 18 червня 2023.
  12. ↑ Ганна Гомонай: Важливо в ефірі говорити українською [Архівовано 8 травня 2018 у Wayback Machine.] Україна молода

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гомонай_Ганна_Станіславівна&oldid=41222140