Гонконзький метрополітен — Вікіпедія

Гонконзький Метрополітен
Опис
Країна КНР
Місто Гонконг
Дата відкриття 1 жовтня 1979
Річний пасажиропотік 1 767 100 000 ± 50 000[1][1] і 1 688 100 000[1]
Сайт mtr.com.hk
Власник MTR Corporation Limitedd і Kowloon–Canton Railway Corporationd
Оператор MTR Corporation Limitedd
Маршрутна мережа
Кількість ліній 11 метро + ЛРТ
Кількість станцій 171
Довжина мережі 222 км
Схема маршрутів

CMNS: Гонконзький Метрополітен у Вікісховищі

Гонконзький метрополітен (кит. 港鐵, кант. gong2 tit3; англ. Mass Transit Railway, МФА: [mæs tɹæn.zɪt ɹeɪlweɪ], скор. MTR) — мережа ліній метрополітену в Гонконзі (Китай). Станом на початок 2018 року нараховує приблизно 222 км шляхів і 171 станцію, включаючи 68 станцій швидкісного трамваю. З 2000 року Гонконгівським метрополітеном управляє компанія MTR Corporation. До цього MTRC (MTR Corporation) повністю була підпорядкована уряду Гонконгу. Станом на першу половину 2009 року, частка MTR на ринку пасажирських перевезень становить 42 %, що зробило його найпопулярнішим видом транспорту в Гонконзі. На всіх лініях, крім автоматизованої Діснейленд, поїзди управляються машиністом.

Історія[ред. | ред. код]

Схема Гонконзького метрополітену станом на 1980 рік

Планування метрополітену в Гонконзі розпочалося в кінці 1960-х років, проте рішення про будівництво владою Гонконга було прийнято лише в 1972 році, а саме будівництво - лише в 1975 році. Перша ділянка метро відкрилася у листопаді 1979 року - поїзди курсували від станції Shek kip Mei (в центральній частині району Коулун) до Kwun Tong (в східній частині). Наступного року було відкрито тунель під бухтою "Вікторія" і лінію було продовжено до станції "Сентрал", що на острові Гонконг. 1982 року була відкрита друга лінія метрополітену, що будувалася у західному напрямку Коулун, а в 1985 розпочала роботу острівна лінія (Island line). В 1980-х було також розширено залізницю, що зв'язувала Гонконг з материковим Китаєм, завдяки чому повстала Східна лінія (East line). Тепер кінцева станція Lo Wu цієї лінії є пересадковою зі станцією Luohu Шеньчженьського метрополітену, на пересадоковому вузлі обладнано паспортний контроль.

В період між 1998 і 2005 роком було збудовано ще 6 ліній метрополітену, серед яких лінія Airport Express, що зв'язує місто з аеропортом, а також лінію швидкісного трамваю на заході міста. Станом на 2012 рік пасажиропотік досяг 3 944 631 чол. на день (1 443 735 000 - за рік). За цим показником Гонконзький метрополітен посідає 4-е місце в Китаї (після Пекінського, Шанхайського і Гуанчжоу) і 10-е у світі. Вартість проїзду залежить від відстані і станом на 2013 рік становить від 3,50 до 51 HK$ (~ 0,45–6,5 US$).

Мережа[ред. | ред. код]

Лінія Відкрита Останнє розширення Termini Довжина (км) Станцій Час в дорозі (хв) Депо Ширина колії Напруга
MTR Train services
Східна лінія 1910 2007 Hung Hom[en] Lo Wu[en] 41.1 14 42 Ho Tung Lau[en] Depot 1435 mm AC 25000 V
Lok Ma Chau[en] 45
Tong Line[en] 1979 2016 Whampoa[en] Tiu Keng Leng[en] 13.8 17 35 Kowloon Bay[en] Depot 1432 mm DC 1500 V
Tsuen Wan[en] 1982 1982 Central[en] Tsuen Wan[en] 16 16 30 Tsuen Wan[en] Depot
Острівна лінія[en] 1985 2014 Kennedy Town[en] Chai Wan[en] 16.3 17 34 Chai Wan[en] Depot
Tung Chung[en] 1998 2005 Hong Kong[en] Tung Chung[en] 31.1 8 26 Siu Ho Wan[en] Depot
Tseung Kwan O[en] 2002 2009 North Point[en] Po Lam[en] 11.9 8 15 Tseung Kwan O[en] Депо
LOHAS Park[en] 20
Західна лінія[en] 2003 2009 Hung Hom[en] Tuen Mun[en] 35.4 12 37 Pat Heung[en] Depot 1435 mm AC 25000 V
Ma On Shan[en] 2004 2004 Wu Kai Sha[en] Tai Wai[en] 11.4 9 16 Tai Wai[en] Depot
Disneyland Resort[en] 2005 2005 Sunny Bay[en] Disneyland Resort 3.3 2 4.5 Siu Ho Wan[en] Depot 1432 mm DC 1500 V
South Island[en] 2016 2016 Admiralty[en] South Horizons[en] 7.4 5 11 Wong Chuk Hang Depot 1435 mm
Light rail services
Легке метро[en] (12 маршрутів) 1988 2003 Varies Varies 36.2 68 Varies Tuen Mun[en] Depot 1435 mm DC 750 V
Airport services
Airport Express[en] 1998 2005 Hong Kong[en] AsiaWorld-Expo[en] 35.2 5 29 Siu Ho Wan[en] Depot 1432 mm DC 1500 V


Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]