Гончаренко Георгій Іванович — Вікіпедія
Георгій Гончаренко | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 10 червня 1877 Варшава, Російська імперія |
Смерть | 12 січня 1940 (62 роки) Рига |
Поховання | Покровський цвинтар (Рига)d |
Alma Mater | Полоцький кадетський корпус |
Військова служба | |
Гео́ргій Іва́нович Гончаре́нко (літературний псевдонім Ю́рій Га́лич) (народився 10 червня 1877 у Варшаві — помер 12 січня 1940 в Ризі) — російський і український воєначальник, генерал-майор Генштабу, публіцист, поет і прозаїк. Автор мелодії і слів[прояснити] романсу. В 70 роках новий текст романсу написав «Мій друже Ковалю» Миколи Матоли.[джерело?] Також із цього романсу у 1970-х Міхаіл Звєздінський «створив» у США «білогвардійський» романс «Поручик Голіцин».[джерело?]
Життєпис[ред. | ред. код]
Георгій Гончаренко був представником полтавського дворянства. Він народився у військовій сім'ї і все життя присвятив військовій справі, кінному спорту, а також поезії, літературі та журналістиці.
У роки Громадянської війни генерал-майор Гончаренко опинився в Україні і служив при гетьманові Скоропадському начальником нагородного відділу. В Києві він познайомився з прототипом героя романсу — петербурзьким поручиком Костянтином Голіциним.
Під псевдонімом Юрій Галич генерал написав 14 книг повістей, оповідань та віршів, опублікував сотні статей.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Белая Россия — Гончаренко Георгий Иванович [Архівовано 25 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гончаренко Георгий Иванович на сайте «Русская армия в Великой войне» [Архівовано 24 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Наталия Гончаренко. О моем отце [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юрий Галич (1877—1940) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |