French
DeutschГорлова Аліна Едуардівна — Вікіпедія
| Горлова Аліна Едуардівна | |
|---|---|
.jpg) На брифінгу 19 листопада 2019 р. | |
| Народилася | 1992 Запоріжжя |
| Громадянство |  Україна |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | кінорежисерка і сценаристка |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Членство | Українська кіноакадемія |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 5596313 |
| |
Алі́на Едуа́рдівна Го́рлова (англ. Alina Gorlova; нар. 1992, Запоріжжя) — українська кінорежисерка і сценаристка, членкиня Української кіноакадемії (2017), заслужена діячка мистецтв України (2021).[1]
Життєпис[ред. | ред. код]
2008—2012 — навчання у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
2010 — пройшла Навчальний семінар з кінорежисури, роботи з актором та драматургії з Кшиштофом Зануссі.
Є режисером-постановником і режисером монтажу. Знімає документальне кіно, ігрові короткометражні фільми, соціальні і комерційні рекламні ролики, створює візуалізації для театральних постанов і арт-інсталяцій.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- ігрові короткометражні
- 2008 — «Вітер тексту»
- 2009 — «Простий механізм щастя»
- 2010 — «Обов'язки»
- 2011 — «Пересадка серця», екранізація однойменного оповідання Рея Бредбері
- 2012 — «Babushka»
- 2012 — «Перший крок у хмарах», кінокомпанія «Директорія-кіно»
- 2019 — «Солітюд» (продюсер)
- документальні
- 2016 — «Холодний Яр. Інтро», фільм-імпресія
- 2017 — «Невидимий батальйон», спільно з Іриною Цілик і Світланою Ліщинською
- 2018 — «Явних проявів немає», повнометражний документальний фільм (саундтрек Ptakh_Jung)
- 2020 — «Цей дощ ніколи не скінчиться»[2][3]
Визнання[ред. | ред. код]
- 2011 — Ґран-прі Міжнародного фестивалю «Кінокімерія» за найкращий студентський фільм («Пересадка серця»)
- 2013 — Четвертий міжнародний фестиваль авторського кіно «Кінолікбез» у Барнаулі: Срібний Жан-Люк «Сила слова» за найкращий сюжет[4]
- 2016 — на Одеському кінофорумі фільм «Холодний Яр. Інтро» номіновано на «Найкращий український повнометражний фільм» та «Найкращий європейський документальний фільм»
- 2018 — перемогла у конкурсі DOCU/Право на «Docudays UA» з фільмом «Явних проявів немає»
- 2018 — фільм «Явних проявів немає» відзначений журі каналу «MDR-Mitteldeutscher Rundfunk» нагородою «за видатну східноєвропейську картину» на Міжнародному кінофестивалі документального кіно «DOK Leipzig».[5]
- 2020 — фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» продюсера Максима Наконечного та режисерки Аліни Горлової переміг на фестивалі «Festival dei Popoli» у Флоренції в номінації «За найкращий повнометражний фільм» (Best Feature-length film)[6][7]
- 2021 — фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» здобув нагороду за найкращий документальний фільм Award for Cinematic Documentary на 66-му Міжнародному кінофестивалі в місті Корк (Ірландія).[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 11 вересня 2021 року № 465/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Український фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться» переміг на італійському фестивалі. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ Світова прем'єра документальної стрічки «Цей дощ ніколи не скінчиться». Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ Четвертий міжнародний фестиваль авторського кіно «Кінолікбез» [Архівовано 29 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Український фільм отримав нагороду кінофестивалю в Лейпцизі. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.
- ↑ Українська документалка «Цей дощ ніколи не скінчиться» перемогла на фестивалі у Флоренції. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
- ↑ This Rain Will Never Stop named Best Feature at the Festival dei Popoli [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] cineuropa.org(англ.)
- ↑ Стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» отримала нагороду за найкращий документальний фільм на 66-му Міжнародному кінофестивалі в Корку (Ірландія. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікіцитати містять висловлювання від або про: Горлова Аліна Едуардівна |
- Аліна Горлова // Сценарна майстерня [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.]screenplay.com.ua
- Режисерка «Холодного Яру. Інтро» Аліна Горлова: «Ми не хотіли пірнути з головою в героїзм, шароварщину чи пропаганду» [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.]detector.media
- Аліна Горлова: «Це дуже класно, що у нас є половина прав на наш фільм» [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- КіноСереда: зустріч із кінокомпозиторами Антоном Дегтярьовим і Володимиром Бабушкіним
- «ЗА ЧАЙ.COM»: Молодий український режисер Аліна Горлова в ефірі «5 каналу» [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Явних проявів немає [Архівовано 14 вересня 2018 у Wayback Machine.]docudays.ua
- Гранти Президента на кіно отримають Аліна Горлова та Максим Мадонов
|
