Горілий Тарас Володимирович — Вікіпедія

Ф
Тарас Горілий
Особисті дані
Повне ім'я Тарас Володимирович Горілий
Народження 28 квітня 2001(2001-04-28) (23 роки)
  Дніпропетровськ, Україна
Зріст 191 см
Вага 77 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Оріль» (Царичанка)
Номер ?
Юнацькі клуби
2015—2018 Україна «Дніпро»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017—2018 Україна «Дніпро» 0 (0)
2018—2019 Україна «Дніпро» (ЧУСА)
2019 Україна «Хлібзавод № 9» (Дн) (ЧДнО)
2019—2022 Україна «Дніпро-1» 0 (0)
2021—2022  Україна «Нікополь» 15 (1)
2022 Україна «Епіцентр» 3 (0)
2023—н.ч. Україна «Оріль» (Царичанка) (ЧДнО)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Тарас Володимирович Горілий (нар. 28 квітня 2001, Дніпропетровськ, Україна) — український футболіст, центральний захисник аматорського клубу «Оріль» (Царичанка).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в Дніпропетровську. Вихованець молодіжної академії ФК «Дніпро», за яку з 2015 по 2018 рік виступав у юнацькому чемпіонаті Дніпропетровської області та ДЮФЛУ. У сезоні 2017/18 років перебував у заявці команди на поєдинки Другої ліги України, але на футбольне поле не виходив. Після пониження в класі «Дніпра» залишився в команді, провів 9 матчів в аматорському чемпіонаті України. Влітку 2019 року провів 2 поєдинки в чемпіонаті Дніпропетровської області за «Хлібзавод № 9».

На початку серпня 2019 року перебрався до «Дніпра-1». У сезоні 2019/20 років виступав за юнацьку та молодіжну команду «спортклубівців», а починаючи з наступного сезону — лише за молодіжну команду клубу. У липні 2021 року відправився в оренду до «Нікополя»[1]. У футболці «городян» дебютував 8 серпня 2021 року в нічийному (2:2) домашньому поєдинку 3-го туру групи «Б» Другої ліги України проти «Тростянця». Тарас вийшов на поле на 88-й хвилині замість Максима Соловйова[2]. Єдиним голом за «Нікополь» відзначився 22 серпня 2021 року на 18-й хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 5-го туру групи Б Другої ліги України проти сімферопольської «Таврії». Горілий вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. У сезоні 2021/22 років зіграв 15 матчів (1 гол) у Другій лізі та 1 поєдинок у кубку України. Наприкінці червня 2022 року повернувся до «Дніпра-1», але за команду більше не грав.

У середині вересня 2022 року вільним агентом перебрався до «Епіцентру». У футболці подільського клубу дебютував 8 жовтня 2022 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 7-го туру групи «А» Першої ліги України проти франківського «Прикарпаття». Тарас вийшов на поле на 51-й хвилині замість Олександра Жмуйди[4]. Восени 2022 року провів 3 поєдинки у Першій лізі України. У січні 2023 року залишив команду вільним агентом[5]. Навесні 2023 року приєднався до аматорського клубу «Оріль» (Царичанка), який виступає в чемпіонаті Дніпропетровської області.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько, Володимир Горілий, професіональний футболіст та тренер. Як гравець виступав за «Таврію» (Сімферополь), «Динамо» (Київ), «Зеніт» (Санкт-Петербург), Дніпро (Дніпропетровськ) та національну збірну України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Клуб Другої ліги орендував 13 гравців Дніпра-1
  2. NIKOPOL VS. TROSTIANETS 2 - 2 (англ.)
  3. NIKOPOL VS. TAVRIYA 2 - 1 (англ.)
  4. PRYKARPATTIA VS. EPITSENTR DUNAYIVTSI 1 - 0 (англ.)
  5. Епіцентр припинив співпрацю з трьома футболістами. www.fcepicentr.com.ua. Процитовано 7 лютого 2022.

Посилання[ред. | ред. код]