Готемські мудрики — Вікіпедія

«Готемські мудрики» (1902), ілюстрація Вільяма Воллеса Денслоу

Го́темські му́дрики (англ. Wise Men of Gotham) — англійський фразеологізм, що позначає нерозумних, нерозсудливих людей. Походить з легенди про жителів середньовічного села Готем, які вдавали з себе божевільних, аби уникнути візиту короля. В фольклорі жителі Готема також є персонажами історій, де займаються безглуздими речами, вважаючи, що проявляють винахідливість.

Легенда[ред. | ред. код]

Якось король Іоанн Безземельний вирішив збудувати для себе в селі Готем, що в Ноттінгемширі, мисливський будинок або замок. Жителі Готема зовсім не зраділи, коли королівські гінці повідомили їм, що Іоанн відбере в них частину землі під будівництво, а в лісах навколо буде заборонено полювати. За іншою версією, Іоанн мав проїжджати по дорозі, що пролягала крізь село, і тоді вона стала б громадською. Аби віднадити короля, жителі Готема стали вдавати з себе дурнів, займаючись безглуздими заняттями.

Гінці побачили, що селяни: намагаються втопити вугра в калюжі; затягують воза на дах, щоб прикрити складене там дерево від сонця; скочують головки сиру з пагорба, щоб ті самі котилися в Ноттінгем на продаж; хтось ловив зозулю, споруджуючи паркан навколо куща, де вона сиділа; один чоловік побачив як кінь п'є воду, в якій відбивався місяць, і зарізав коня, аби звільнити світило «випите» разом з водою; коваль підпалив кузню, щоб прогнати шершнів з-під її даху. Повернувшись до короля, гінці повідомили, що в Готемі живуть цілковиті дурні, і той вирішив оминути село.[1][2][3]

Легенда відома з XV століття та була вперше надрукована в XVI столітті у збірнику «Веселі оповідки про безумців з Готема, зібрані разом лікарем-доктором А. Б.» (Merrie Tales of the Mad Men of Gotham, gathered together by A.B. of Phisicke Doctour). А. Б. тут — імовірно Андрю Борде (Andrew Borde або Boorde), лікар, мандрівник і письменник XIV—XV століть, який втім, напевне не має стосунку до збірки.[4]

Анекдоти[ред. | ред. код]

Існує низка анекдотів про «одного чоловіка», «відважних чоловіків», «дурня», «розумника» з Готема тощо. Герої цих анекдотів вигадують якийсь незвичайний, проте безглуздий спосіб вирішити буденне завдання; плутають причину та наслідок; знаходять абсурдні пояснення очевидних подій. Наприклад:

Жителі Готема почули зозулю, що співала в кущі. Вони спохватилися та затіяли зберегти весняну пору назавжди, не випускаючи з куща зозулю. Тож вони взялися побудувати тин або паркан навколо куща, щоб утримати пташку на місці. Але раптом зозуля полетіла.

«Якби ж ми тільки зробили тин повище, вона б не втекла», — сказали вони.[2]

Пісня[ред. | ред. код]

В англомовних країнах відома дитяча пісня «Троє моряків з Готема» (англ. Three Sailors of Gotham), уперше опублікована близько 1765 року в збірнику «Мелодії Матінки Гусині».[5]

Англійською Українською

Three wise men of Gotham,
They went to sea in a bowl,
And if the bowl had been stronger
My song would have been longer.

Три мудрики, усівшись в мисці,
Гойдались в морі, як в колисці.
Та хвиля дужче накотилась,
І оповідка вже скінчилась.[6]

Три мудреці в однім тазку
Рушали в подорож морську.
Якби міцнішим був тазок —
Побільшало б про них казок.[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Wise Men of Gotham. Historic UK (en-GB) . Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  2. а б The Wise Men of Gotham – The Gold Scales. oaks.nvg.org. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  3. Opie, Iona; Opie, Peter. (1997). The Oxford dictionary of nursery rhymes (вид. 2nd ed). Oxford: Oxford University Press. с. 197. ISBN 0-19-860088-7. OCLC 38119972.
  4. Koeppel, Gerard T. (2001). Water for Gotham : a history. Princeton, N.J.: Princeton University Press. с. 103. ISBN 0-691-01139-7. OCLC 42882832.
  5. Opie, Iona; Opie, Peter. (1997). The Oxford dictionary of nursery rhymes (вид. 2nd ed). Oxford: Oxford University Press. с. 193. ISBN 0-19-860088-7. OCLC 38119972.
  6. Чи таке буває? Невеличка англійська небилиця та її переклади українською і російською мовами. Джміль. Т. 4. 2014. с. 7.
  7. «Очуднення» звичного. Галина Малик — про сучасні казки і чому дітям потрібен «Барвінок». День. 18.07.2019. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 24.01.2020.

Посилання[ред. | ред. код]