Грабове (Горлівський район) — Вікіпедія

село Грабове
Герб Грабового
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Горлівський район
Громада Чистяківська міська громада
Облікова картка Грабове 
Основні дані
Засноване 1787
Населення 1000 осіб[1][2]
Площа 100[3] км²
Густота населення 10 осіб/км²
Поштовий індекс 86234[1]
Телефонний код +380 6255[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°08′45″ пн. ш. 38°38′53″ сх. д. / 48.14583° пн. ш. 38.64806° сх. д. / 48.14583; 38.64806Координати: 48°08′45″ пн. ш. 38°38′53″ сх. д. / 48.14583° пн. ш. 38.64806° сх. д. / 48.14583; 38.64806
Середня висота
над рівнем моря
190[4] м
Водойми р. Міус
Відстань до
обласного центру
79 км
Відстань до
районного центру
23,4[5] км
Найближча залізнична станція Розсипна
Відстань до
залізничної станції
7,9 км
Місцева влада
Адреса ради 86234, Донецька обл., Горлівський район, с. Грабове, вул. Совєтська, 18[1]
Карта
Грабове. Карта розташування: Україна
Грабове
Грабове
Грабове. Карта розташування: Донецька область
Грабове
Грабове
Мапа
Мапа

CMNS: Грабове у Вікісховищі

Гра́бове — село Чистяківської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 1000 осіб (станом на 2001 рік)[1][2].

Географія[ред. | ред. код]

Село Грабове лежить на річці Міус на початку Грабівського водосховища, за 23 км на північний схід від районного центру та межує із територією с-ща. Індустрія Антрацитівського району Луганської області. Фізична відстань до Києва — 621,1 км[5]. Місцевість кам'яниста, з численними балками[джерело?].

Історія[ред. | ред. код]

Засноване 1787 року на лівому березі річки Міус, на межі Війська Запорозького Низового та Війська Донського. Теперішню назву отримало від однойменного урочища Грабове, хоч раніше носило назву Олексіївка. Осадництвом займався Василь Іловайський, організувавши переселення мешканців Полтавського полку Гетьманщини.

1803 збудували кам'яну однопрестольну Свято-Троїцьку церкву, яка існує понині. Щоправда, 1903 її істотно перебудували, зробили двопристольною. Але в цілому вона збереглася у первісному вигляді понині.

У селі побутує легенда про козака Сокола, який посідав однойменну гору і займався розбоєм — самовільним оподаткуванням валок на чумацьких шляхах. Загалом, образ запорозького козацтва виразно домінує у локальній міфології, протиставляючись козакам донським, кацапам.

У ХІХ столітті село перебувало на великих торгових шляхах — з Харкова до Новочеркаська та з Харкова до Маріуполя.

З 1917 — у складі УНР. З 1918 контролюється революційними силами Нестора Махна. З 1921 — стабільний комуністичний режим. 1942 Грабове перейшло в управління німецької адміністрації, яка дала дозвіл на відновлення православних богослужінь та провела часткову реституцію майна, незаконно відібраного комуністами у незалежних селян. Проте 1952 комуністична влада знову закрила храм, перетворивши його на місце для танців. Невдовзі радянська влада хотіла остаточно знищити храм, але місцеві люди відстояли церкву від повного руйнування.

З 1991 — у складі України. З квітня 2014 село перебуває в епіцентрі дій терористичної організації «ДНР».

До 17 липня 2020 року село вважалося адміністративним центром Грабівської сільської ради, якій підпорядковувалися також * село Рівне і селище Балочне. Інтереси громади представляли 16 депутатів[6][7][8]:

Партія Кількість депутатів Відсоток
самовисування 7 43,75 %
«Партія регіонів» 7 43,75 %
«Комуністична партія України» 1 6,25 %
«Соціалістична партія України» 1 6,25 %

Катастрофи[ред. | ред. код]

Поблизу села 17 липня 2014 року був збитий літак Boeing 777, що слідував за маршрутом АмстердамКуала-Лумпур. Загинуло 283 пасажирів і 15 членів екіпажу[9].

Населення[ред. | ред. код]

Станом на 1989 рік у селі проживали 1081 особа, серед них — 507 чоловіків і 574 жінки[10].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1000[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[11]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 775 77,50 %
російська 220 22,00 %
білоруська 4 0,40 %
інші 1 0,10 %

Національність — переважно українці. Частково збереглися традиційні українські хати, при чому глиняні підлоги (долівки) існували ще довго після Другої світової війни. Поширені прізвища: Братченко, Жила[джерело?].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі ошатна кам'яна церква.

Поруч із селом розташована ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Грабове».

В мистецтві[ред. | ред. код]

За сюжетом, в селі відбуваються події фільму "Клондайк" 2022 року.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Облікова картка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2014.
  2. а б в Населення населених пунктів Донецької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 липня 2014.
  3. Административно-территориальное деление. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017. (рос.)
  4. Погода в селі Горбів. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 12 березня 2008.
  5. а б Село Грабове — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014.
  6. Грабівська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Грабівська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
  8. Грабівська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 18 липня 2014.
  9. В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗБИЛИ ПАСАЖИРСЬКИЙ ЛІТАК. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 17 липня 2014.
  10. Склад наявного та постійного населення за статтю, Донецька область (осіб) - 014 ШАХТАРСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 18 липня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - 014 ШАХТАРСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 18 липня 2014.[недоступне посилання]

Посилання[ред. | ред. код]