Гравітаційна антена — Вікіпедія

Гравітаці́йна анте́на — тип детектора гравітаційних хвиль, заснований на визначенні механічних напруг, що викликаються в твердих тілах збуреннями метрики простору-часу.

Проект Розташування антени Маса детектора і його температура
AURIGAI Леньяро поблизу Падуї, Італія M = 2,23 т, Т = 0,2 К
EXPLORER ЦЕРН, Женева, Швейцарія M = 2,27 т, Т = 2,6 К
NAUTILUS Фраскати поблизу Рима, Італія M = 2,26 т, Т = 0,13 К
ALLEGRO Батон Руж, шт. Луїзіана, США M = 2,30 т, T = 4,2 К
miniGRAIL Лейден, Нідерланди М = 1,15 т, T = 0,02 К

Див. також[ред. | ред. код]