Гравітаційне поле — Вікіпедія

Гравітаційне поле – фізичне поле, реальність, через яку здійснюється гравітаційна взаємодія мас. Гравітаційна взаємодія найслабша з відомих фундаментальних взаємодій. У класичній фізиці гравітаційне поле описується одним потенціалом та напруженістю. Напруженість гравітаційного поля збігається з прискоренням вільного падіння. У загальній теорії відносності гравітаційне поле пов’язується зі зміною метрики простору-часу. Теорія передбачає, що змінне гравітаційне поле породжує гравітаційні хвилі. Гіпотетичним квантом гравітаційного поля є гравітон. Гравітаційні хвилі та гравітони дуже слабко взаємодіють з речовиною.

Слабкі гравітаційні поля описуються законом всесвітнього тяжіння Ньютона. Сильні гравітаційні поля, що виникають в околиці дуже масивних тіл, зірок, чорних дір, описує загальна теорія відносності Ейнштейна, зокрема рівняння Ейнштейна. Відповідно, слабкі гравітаційні поля класичної фізики адитивні, потенціал поля, створеного кількома масивними тілами, є сумою потенцілів окремих тіл. У випадку сильних полів це не так.

Навколо сферичних однорідних статичних тіл (якою є, наприклад, наша планета), гравітаційне поле в рамках загальної теорії відносності описується статичною ізотропною метрикою.

Див. також[ред. | ред. код]

Гравітаційне поле Землі

Література[ред. | ред. код]

Дослідження гравітаційного поля, топографії океану та рухів земної кори в регіоні Антарктики : монографія / О. М. Марченко, К. Р. Третяк, А. Я. Кульчицький та ін. ; за заг. ред. О. М. Марченка, К. Р. Третяка ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 308 c. : іл., 6 окр. арк. іл. – Бібліогр.: с. 294-304 (221 назва). – ISBN 978-617-607-206-5
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.