Гранада (Нікарагуа) — Вікіпедія

Місто
Ґранада
ісп. Granada
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 11°56′ пн. ш. 85°57′ зх. д.H G O

Країна Нікарагуа
Департамент Ґранада
Мер Фернандо Муньєс
Дата заснування 1524
Площа 531 км²
Висота центру 46 м
Водойма Нікарагуа
Населення 83 439  (2013)
Густота населення 235  осіб/км²
Агломерація 190 678
Міста-побратими Франкфурт-на-Майні (14 січня 1991)[1], Картаго, Бадахос, Антиґуа-Ґватемала, Санта-Текла, Санта-Ана-де-Коро
Часовий пояс UTC−6
Поштовий індекс 43000
GeoNames 3619133
OSM r5745675  ·R
Ґранада. Карта розташування: Нікарагуа
Ґранада
Ґранада
Ґранада (Нікарагуа)
Мапа

Ґрана́да (Гранада) (ісп. Granada) — третє за величиною місто Нікарагуа після столиці Манагуа і Леона, адміністративний центр департаменту Ґранада. Порт, туристичний центр. Засноване на початку XVI ст., місто є одним із найстаріших на обох американських континентах і найстарішим містом Центральної Америки.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташувалося на північно-західному березі озера Нікарагуа. Площа становить 531 км2. 2012 року населення налічувало 123 697 осіб[2].

Історія[ред. | ред. код]

Місто заснували іспанські конкістадори 8 грудня 1524 року. Назву йому дав сам Франсіско Ернандес де Кордоба, засновник Нікарагуа. За свій контроль над містом змагалися Франція, Данія, Англія і навіть пірати. Так Вільям Волкер, американський флібустьєр, мав тут власну резиденцію, з якої планував захопити всю Центральну Америку.

Коли військо захопило місто, один з генералів Волкера підпалив його, знищивши безцінну історичну частину міста[3]. Ґранаду оминули події Сандиністської революції у 70-х роках.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://frankfurt.de/service-und-rathaus/verwaltung/aemter-und-institutionen/hauptamt-und-stadtmarketing/referat-fuer-internationale-angelegenheiten/partnerstaedte/granada-nicaragua
  2. Дані щодо чисельності населення департаментів Нікарагуа станом на червень 2012 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 травня 2013. Процитовано 24 жовтня 2014.
  3. Theodore Henry Hittell, History of California (N.J. Stone, 1898), p. 797