Лувен (графство) — Вікіпедія

	Лувен
	Герб
Дата створення / заснування	988
Посада керівника організації	Count of Leuvend
Столиця	Левен
Час/дата припинення існування	1290
Пов'язана категорія	Категорія:Графи Лувену
	Лувен у Вікісховищі

Графство Лувен (нід. Graafschap Leuven) — середньовічне графство, яке розташовувалося на території сучасної Бельгії в регіоні Фландрія. Першим графом був Ламберт I Бородатий з дому Реньє, останнім — герцог Генріх I Брабантський.

Історія[ред. | ред. код]

У 956 році граф Ено Реньє III повстав проти імператора Оттона I, але був взятий у полон і відданий Оттону I, який в 958 році вислав його, а володіння конфіскував. Графство Ено було розділено на 2 частини: графство Монс і маркграфство Валансьєн. Малолітні сини Реньє III, Реньє і Ламберт були переправлені в Західно-Франкське королівство (Францію), де знайшли притулок при королівському дворі.

Частина графства Ено з Лувен було передано Ламберту, ставши ядром Лувенського графства. Вперше Ламберт згаданий з титулом графа Лувена в акті, датованому 1003 роком.

На початку 990-х Ламберт одружився на Герберзі, доньці герцога Нижньої Лотарингії Карла. Крім того, що даний шлюб значно підвищив престиж Ламберта, він як придане отримав Брюссельську марку, а також став світським абатом Нивеля і Жамблу. Ці придбання склали основу могутності Лувенського дому.

У 1106 році Генріх V захопив території графа Лимбурга Генріха I і передав відібраний у нього титул герцога Нижньої Лотарингії графу Лувена Готфрід. Також Готфрід отримав ландграфства Брабант. Генріх продовжував боротьбу проти Готфріда Лувенського, але особливого успіху він не досяг. Нащадки Генріха Лімбургійського продовжили його боротьбу і сперечалися за титул герцога Нижньої Лотарингії з представниками Лувенського дому до 1191 року.

Після смерті Готфріда III титул герцога Нижньої Лотарингії був оголошений таким що немає правління. Незважаючи на це, аж до кінця Ancien Régime герцоги Брабанта формально носили і цей титул.

Між 1182 і 1184 роком син Готфріда III Генріх I брав участь у захисті Єрусалиму, за що імператор дав Брабанту статус герцогства і зробив Генріха першим герцогом Брабанта.

Після смерті батька в 1290 році до Генріха перейшов Лувен, який був фактично об'єднаний з герцогством Брабант.

Графи Лувена[ред. | ред. код]

Графи Лувена та Брюсселя[ред. | ред. код]

988-1015: Ламберт I, (950-1015), син Реньє III, графа Ено, граф Лувена з 988, отримав Брюссель як посаг в 994;
1015-1038: Генріх I, (пом. 1038), син попереднього;
1038-1040: Оттон I (пом. бл. 1041), син попереднього;
1040-1062: Ламберт II (пом. 1062), дядько попереднього, син Ламберта I;
1054-1079: Генріх II (1020-1079), син попереднього;
1079-1095: Генріх III (пом. 1095), син попереднього, ландграф Брабанта з 1085.

Ландграфи Брабанта, графи Лувена та Брюсселя, герцоги Нижньої Лотарингії[ред. | ред. код]

1095-1139: Готфрід I (1060-1139), брат попереднього;
Після Готфріда I титул графа Брюсселя перестав використовуватися.
1139-1142: Готфрід II (1107-1142), син попереднього;
1142-1190: Готфрід III (1140-1190), син попереднього;
1183-1235: Генріх I (1165-1235), син попереднього, граф Брюсселя з 1179, герцог Брабанта з 1183, граф Лувена і герцог Лотьє з 1190.