French
DeutschГрафіті Софії Київської — Вікіпедія
| Графіті Софії Київської | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
 Графіті Софії Київської у Вікісховищі | |
Графіті Софії Київської — написи та малюнки, залишені священниками та відвідувачами Софійського собору в Києві (виявлено понад 7000 графіті XI — початку XVIII ст.[1]). Багато графіті Софії Київської є пам'ятками української мови[2][3][4][5].
Найпомітнішими дослідниками і відкривачами більшості графіті був історик Сергій Висоцький та сучасний дослідник доктор історичних наук В'ячеслав Корнієнко; першим досліджувати почав Павло Попов.
Найдавніші з графіті Софії Київської виконані не кирилицею, а глаголицею.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Лекція В'ячеслава Корнієнка "Українська мова в графіті Софії Київської" Національний заповідник «Софія Київська». YouTube |
Графіті містять цінні відомості про різні сторони життя Київської Русі — зокрема, збереглися записи про смерть Ярослава Володимировича (Мудрого), автограф Володимира Мономаха, запис про мирний договір, укладений наприкінці XI ст. між князями Святополком Ізяславичем, Володимиром Мономахом і Олегом Святославичем на р. Желані (зараз — Жуляни), купівлю княгинею, дружиною Всеволода Ольговича, Боянової землі (середина XII ст.).
Також відоме графіті дружини князя Ізяслава Ярославовича Гертруди-Олісави: «Господи поможи рабі своєй Олісаві Святополчі матері, руський княгині».
Оскільки більшість графіті писали прості, хоч і письменні, жителі давнього Києва, то нині вони є одним з найвірогідніших джерел про давньоруську мову, тобто мову, якою розмовляли мешканці Київської Русі, на відміну від принесеної книжної церковнослов'янської мови. Аналіз давніх надписів засвідчує, що їм притаманні багато рис сучасної української мови[6][7][8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Собор святої Софії. Державний музей (заповідник). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ Серце України, або Як Софійський собор став головним храмом країни [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 22 січня 2019
- ↑ В'ячеслав Корнієнко. Язык Киева уже в XI в. отличался от новгородского, — историк [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.] // Громадське радіо (16 серпня 2016 р.)(рос.)
- ↑ В. В. Німчук. Пам'ятки української мови [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.] / Українська мова. Енциклопедія. — сайт «Ізборник»
- ↑ Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. — Житомир: Полісся, 2015.
- ↑ Графіті [Архівовано 18 липня 2019 у Wayback Machine.] / Національний заповідник «Софія Київська»
- ↑ Редченко Олексій. Українська граматика на стінах Софії Київської
- ↑ Іван Ющук. «Українська мова протягом тисячоліть» [Архівовано 8 липня 2019 у Wayback Machine.] / Товариство «Знання» України
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Графіті Софії Київської |
- Уже тисячу років тому Київ розмовляв українською [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Голос України. — 15 квітня 2020.
- Олексій Редченко. Не молитвою єдиною (українська мова в Київській Русі) [Архівовано 17 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Редченко Олексій. Українська граматика на стінах Софії Київської
- Графіті [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] // Національний заповідник «Софія Київська».
- В'ячеслав Корнієнко. Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода» (uk). — 01 березня 2020.
- Штогрін Ірина, Кагуй Петро. Таємниці графіті Софії Київської. Мова періоду України-Русі [Архівовано 20 червня 2021 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода. — 09 листопада 2021.
- Княжа Україна-Русь. Діти також малювали і писали на стінах Софійського собору [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода». — 10 листопада 2019.
- «Давньокиївські графіті» (у форматі PDF) // Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
- Історія міста Києва з найдавніших часів до 2000 року. Т. II. Кн. 11. — К.: Наукова думка, 2010. С. 39 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Графіто 1052 року про грім ранньої весни // Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст. [Архівовано 5 липня 2019 у Wayback Machine.] / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 40.
- Напис-графіто XI ст. (1097 рік ?) про мир на Желяні / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 86.
- Мозаїчний напис у соборі Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві 1108 - 1113 років // Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 87.
- Напис-графіто XI ст. про смерть єпископа білгородського Луки / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 104.
- Напис-грамота початку XII ст. про купівлю Боянової землі / Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-XIII ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 156.
- В. В. Німчук. Пам'ятки української мови [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.] / Українська мова. Енциклопедія. — на сайті «Ізборник».