Гребенюк Віктор Іванович — Вікіпедія

Гребенюк Віктор Іванович
Псевдонім Брат Віктор
Народився 29 вересня 1959(1959-09-29) (64 роки)
м. Луцьк
Громадянство СРСР → Україна
Національність українець
Діяльність письменник, журналіст, літредактор
Мова творів українська
Напрямок поетична епіка, новелістика, сакральна гімнографія
CMNS: Гребенюк Віктор Іванович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гребенюк.

Гребеню́к Вíктор Івáнович, псевдонім Брат Вíктор (*29 вересня 1959, Луцьк) — український літератор, член Спілки християнських письменників України (2012).

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Народився в робітничій сім'ї. 1985 року закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова у Львові (редактор наукової, технічної та інформаційної літератури), 1998-го — Волинську семінарію УПЦ КП в Луцьку, залишившись мирянином. Працював на різних посадах у видавничій справі та релігійній журналістиці. Був редактором першої на Волині в наші часи релігійної газети «Жива вода» (1990—1991 рр.). На початку 90-х став кореспондентом міжконфесійного Агентства релігійної інформації (АРІ) по Волинській області. У 1996 році редагував газету «Єдина Церква» — тогочасний орган Волинського духовного управління Київського Патріархату. Крім того, дописував до низки християнських видань, вів релігійні курси, коментував святкові богослужіння у прямому ефірі. Нині літературний редактор інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії ПЦУ, журналу «Педагогічний пошук».

З грудня 2012 року член Спілки християнських письменників України.

Творчість[ред. | ред. код]

Активна художня творчість Віктора Гребенюка почалася з виходом у 2001 році збірки новел на релігійну тематику «Хрещате». Автор видав її під псевдонімом Брат Віктор, який використав у деяких наступних творах[1].

Із 2004-го став автором численних публікацій і літературним редактором газети «Волинські єпархіальні відомості», укладачем, упорядником, автором передмов книг, що вийшли друком в інформаційно-видавничому центрі Волинської єпархії УПЦ КП.

Згодом, у 2006-му, опубліковано уривок з його ще тоді незакінченої містерії «Діяння небожителів» під назвою «Літургія ангельських чинів»[2].

У 2011 році побачила світ епічна містерія «Діяння небожителів», над якою автор працював 19 років. Книгу задумано як національний віршований епос, оскільки великих завершених творів такого жанру в українській літературі досі не існувало. Вона здобула третє місце на конкурсі «Європейська християнська книга — 2011», Міжнародну премію ім. Пантелеймона Куліша (2015) та прихильність критики. Два розділи перекладено на іноземні мови: «Акафіст Пресвятій Богородиці, у чудотворній Холмській іконі прославленій» – на англійську[3], трагедію «Сто тисяч» – на грузинську. (2022 року на сайті Волинського осередку Спілки християнських письменників України опубліковано адаптоване видання.)[4]

Того ж року видано «Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її образом „Нерушима Стіна“»[5]. Брат Віктор — перший вітчизняний письменник, який пише в цьому жанрі відповідно до візантійських взірців: почасти ритмізованою прозою, почасти римованою поезією (досі на Русі-Україні численні акафісти створювались і перекладалися прозою чи верлібром). Почин, попри опір консерваторів, підхопили інші автори[6][7].Такі акафісти припали до душі вірянам. Твір служать, публікують у молитовних виданнях[8].

2012 року з'явилася друком книга «Тетрамерон» (куди ввійшли й більшість творів зі збірки «Хрещате») із сорока новел релігійного звучання. Їх інсценізують[9], школярі вивчають у курсі «Література рідного краю»[10]. Друге, перероблене видання опублікувало в 2017 році як електронну книгу київське Мультимедійне видавництво Стрельбицького[11].

У 2014 році вже під автонімом Віктор Гребенюк вийшла поема «Європа. Луцьк. 1429-й»[12] — перший літературно-художній твір про з'їзд монархів Європи в XV ст. (містить розповідь про хід цього конгресу і легендарне пророцтво про майбутнє України). Також видано шрифтом Брайля (Київ – Луцьк: Braill-Studio, 2019).

У 2017 році в Мультимедійному видавництві Стрельбицького електронною книгою вийшла збірка «„Ефект Вертера“ та інші новели»[13], а в наступному там же в авторському перекладі на російську — збірник вибраних новел «У полум'ї»[14].

2018 року «"Ефект Вертера" та інші новели» записано на луцькій студії «Крок назустріч» як звукову книгу[15], у видавництві «Надстир’я» видано паперову версію. Тоді ж вибрані твори з цієї збірки та з «Тетрамерона» побачили світ у бібліотечці всеукраїнської газети «Вісник + К» (№ 10, «Розстріляна коляда»). Ряд новел з «Ефекту Вертера...» удостоєно нагород на всеукраїнських і міжнародних конкурсах.

У 2022 році вийшов друком «Златоплуг» – героїчний епос України-Русі, вивершений Віктором Гребенюком на київському циклі билин[16].

У 2023 році Гребенюк опублікував псевдомістифікацію «Боянова піснь» – поему про Ярослава Мудрого[17].[18]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Віктор Гребенюк бере активну участь у літературному житті Луцька й Волині, виступає на обласному та місцевому радіо, телебаченні. Разом із членами Волинського осередку Спілки християнських письменників України (голова осередку Юрій Вавринюк) організовує численні зустрічі в бібліотеках, навчальних закладах, радіо- й телеефірі, під час різноманітних фестивалів тощо[19].

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Обласна літературна премія ім. Агатангела Кримського (2014) — за збірку новел «Тетрамерон» і драматичну поему «Європа. Луцьк. 1429-й».
  • Міжнародна літературно-мистецька премія ім. Пантелеймона Куліша (2015) — за поетичний епос «Діяння небожителів».
  • Переможець Другого всеукраїнського конкурсу Якова Бузинного «Збережемо сім'ю — захистимо християнське майбутнє» ( 2016) в номінації «Мала проза» — за новели «Вистрілити й не попасти» і «Почути Донбас»[20].
  • Диплом І ступеня в номінації «Проза» Першого міжнародного загальноукраїнського конкурсу військово-патріотичної прози і поезії «Війна в Україні» («War in Ukraine — 2017») — за новелу «Люпус»[21].
  • Перше місце в номінації «Документалістика» Міжнародного конкурсу документального оповідання «Бути людиною» (2018) — за новелу «Кухлик води живої»[22].
  • «Діамантовий Дюк» (відзнака найвищого рівня) у Міжнародному багаторівневому конкурсі імені де Рішельє (2018) в номінації «Мініатюри. Короткі п'єси» — «за пошук оригінальних літературних засобів у новелі „Палата“»[23].
  • Переможець Першого всеукраїнського літературного конкурсу малих прозових форм імені Василя Стефаника (2021) – за новелу «Правдиве прислів’я»[24].
  • Диплом І ступеня в номінації «Проза. Книги. Новели» VI Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича (2022) – за книгу «"Ефект Вертера" та інші новели» [25]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Брат Віктор (Гребенюк, В. І.). Хрещате: новели й образки / Брат Віктор ; худож. Л. Уляницька. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. — 62 с. : іл. — ISBN 966-600-004-0
  2. ↑ Брат Віктор. Літургія ангельських чинів: Із містерії «Діяння небожителів» / Брат Віктор. — Луцьк: Терен, 2006. — 21 с. — ISBN 966-8575-53-9
  3. ↑ Акафіст Пресвятій Богородиці, у чудотворній Холмській іконі прославленій; Молитва до волинських святих. Akathist Hymn to our Lady in Holm Icon Glorified; A Prayer to Volyn Saints / В. І. Гребенюк; пер. на англ. Н. І. Добжанської-Найт. – Луцьк : Ініціал, 2017. – 72 с. ISBN 978-966-7501-57-0.
  4. ↑ Спілка християнських письменників України Волинський осередок. shpuvolyn.com.ua. Процитовано 29 вересня 2022.
  5. ↑ Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її образом «Нерушима Стіна» / Брат Віктор. – Луцьк : Ключі; Волин. обл. друк., 2011. – 36 с. – ISBN 978-966-361-605-6.
  6. ↑ Акафіст хрестові Господньому / прот. Леонтій Тоцький. — Луцьк: Ключі, 2013. — 34 с.[1] [Архівовано 5 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Подячний акафіст Пресвятій Тройці / Олеся Тоцька. — Луцьк: Ключі, 2014. — 32 с.
  8. ↑ Акафіст Пресвятій Богородиці перед її образом «Нерушима Стіна» // Усі святі : укр. православний молитовник / Болгарсько-Македонська Православна Церква (Болгарська патріархія). – К. : Братське, 2016. 530 с. – С. 235–248. – ISBN 978-966-97602-4-1.
  9. ↑ Новела «Крижем». Відеопрем'єра від «ГаРмИдЕра». Театр-студія «ГаРмИдЕр». Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 25 вересня 2016.
  10. ↑ Хозей О. М., Корпач О. М. (2016). Християнська надія у малій прозі Віктора Гребенюка : конспекти уроків, 11 клас. Педагогічний пошук. – 2016. – № 2. с. 67—70. ISSN 2073-624Х ISSN 2073-624Х. {{cite book}}: Перевірте значення |issn= (довідка)
  11. ↑ Християнська художня проза – в електронному вигляді. www.pravoslaviavolyni.org.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 2 липня 2017.
  12. ↑ Презентація першого українського художнього твору про з'їзд монархів, який відбувся за князя Вітовта, відкрила нові сторінки «темних» століть історії. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
  13. ↑ Вийшла електронна книга християнських новел. www.pravoslaviavolyni.org.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  14. ↑ Побачила світ третя електронна книга Віктора Гребенюка. shpuvolyn.com.ua. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 14 січня 2018.
  15. ↑ Аудіокнига Ефект Вертера. shpuvolyn.com.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  16. ↑ Електронна бібліотека «УкрЛіб» розмістила книгу Віктора Гребенюка «Златоплуг». shpuvolyn.com.ua. Процитовано 16 серпня 2022.
  17. ↑ Віктор Гребенюк написав поему про Ярослава Мудрого. pravoslaviavolyni.org.ua. Процитовано 7 жовтня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  18. ↑ Волинський письменник Віктор Гребенюк написав поему про Ярослава Мудрого «Боянова піснь». www.golos.com.ua (укр.). 21 лютого 2024. Процитовано 23 лютого 2024.
  19. ↑ Спілка християнських письменників України Волинський осередок. shpuvolyn.com.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2016.
  20. ↑ Майстер пера із Луцька переміг на всеукраїнському конкурсі. www.pravoslaviavolyni.org.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
  21. ↑ Конкурс патріотичної літератури "WAR IN UKRAINE -2017" | Давид Важаевич Данилов-Абросимов | Личный сайт писателя. danilov-abrosimov.org.ua. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  22. ↑ Kharchenko, Lesya. РЕЗУЛЬТАТИ КОНКУРСУ "БУТИ ЛЮДИНОЮ". www.mestovstrechi.info. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
  23. ↑ МЕЖДУНАРОДНЫЙ МНОГОУРОВНЕВЫЙ КОНКУРС имени де РИШЕЛЬЕ СЕЗОНА 2018. www.facebook.com (укр.). Процитовано 30 вересня 2018.
  24. ↑ Oksent (5 жовтня 2021). Оголошено переможців Всеукраїнського літературного конкурсу малих прозових форм імені Василя Стефаника. Litgazeta.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 10 жовтня 2021.
  25. ↑ Віктор Гребенюк переміг на Всеукраїнському конкурсі ім. Леся Мартовича. 27 жовтня 2022 р. Процитовано 30 жовтня 2022 р..

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гребенюк_Віктор_Іванович&oldid=42259344