Греково-Олександрівка — Вікіпедія

село Греково-Олександрівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Бойківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14100010070025826
Облікова картка Греково-Олександрівка 
Основні дані
Населення 601
Поштовий індекс 87171
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°24′17″ пн. ш. 38°10′33″ сх. д. / 47.40472° пн. ш. 38.17583° сх. д. / 47.40472; 38.17583Координати: 47°24′17″ пн. ш. 38°10′33″ сх. д. / 47.40472° пн. ш. 38.17583° сх. д. / 47.40472; 38.17583
Середня висота
над рівнем моря
27 м
Водойми р. Грузький Яланчик, балка Велика Кам'янка
Відстань до
обласного центру
92,1 км
Відстань до
районного центру
16,5 км
Найближча залізнична станція Каракуба
Відстань до
залізничної станції
44,3 км
Місцева влада
Адреса ради 87170, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Михайлівка, вул. Центральна, 13а
Сільський голова Бродяной Олександр Васильович
Карта
Греково-Олександрівка. Карта розташування: Україна
Греково-Олександрівка
Греково-Олександрівка
Греково-Олександрівка. Карта розташування: Донецька область
Греково-Олександрівка
Греково-Олександрівка
Мапа
Мапа

Гре́ково-Олекса́ндрівка — село в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 601 особу.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Розташоване на березі річки Грузький Яланчик, у яку впадає права притока Кам'янувата. Відстань до райцентру становить близько 16 км і проходить переважно автошляхом місцевого значення.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Історія[ред. | ред. код]

До 1920 року Греково-Олександрівка входила до складу Олександрівської волості Таганрізької округи Області Війська Донського. У слободі існувала церква ікони Божої Матері Одигітрія[1].

У 1933 році під час Голодомору в Україні село було занесено на «чорну дошку».

З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[2].

20 листопада 2008 року до 75-х роковин Голодомору 1932—1933 років в Україні на території Будинку Милосердя пройшло урочисте відкриття та освячення пам'ятного знаку, присвяченого жертвам Голодомору 1932—1933 років.

У 2016 році в рамках декомунізації в Україні адміністративна одиниця, до якої належало село, перейменована рішенням Верховної Ради України у Бойківський район[3]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[4].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 601 особу, з них 82,7% зазначили рідною мову українську, 16,81% — російську та 0,17% — білоруську[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Храмы Донской и Новочеркасской епархии конец XVII века — 1920 г., 2014, с. 103.
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
  3. Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]