Григор'єв Борис Дмитрович — Вікіпедія

Борис Дмитрович Григор'єв
Борис Дмитриевич Григорьев
	автопортрет, 1916 р.
При народженні	Григорьев Борис Дмитриевич
Народження	11 (23) липня 1886; Москва
Смерть	7 лютого 1939 (52 роки)
	Кань-сюр-Мер
Національність	росіянин
Країна	Російська імперія, Франція
Навчання	Строгановське художнє училище ( Москва ) та Вище художнє училище Академії мистецтв у Петербурзі
Діяльність	художник, письменник, графік
Напрямок	реалізм
Роки творчості	1891—1938
Покровитель	меценат Бурцев
Вплив	експресіонізм, модернізм
Твори	жанрові композиції, портрети, іноді пейзажі.
Роботи в колекції	Музей мистецтва Метрополітен, Російський музей, Музей мистецтв Філадельфії, Національний музей образотворчого мистецтва, Вустерський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Гарвардський художній музей і Художній музей Фогга[d]
	Григор'єв Борис Дмитрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Григор'єв.

Бори́с Дми́трович Григо́р'єв (нар. 11 (23) липня 1886(18860723)—1939) — відомий російський художник першої половини 20 ст., емігрант. Робив жанрові композиції, портрети, іноді пейзажі.

Життєпис[ред. | ред. код]

1886 — народився в місті Москва.
1903—1913 — художнє навчання з перервами у Строгановському художньому училищі (Москва) та у Вищому художньому училищі Академії мистецтв у Петербурзі. Серед вчителів Григор'єва — художники Архіпов Абрам Юхимович (1862—1930) та Щербиновський Дмитро Анфімович (1867—1926).
1912—1917 — етнографічні експедиції по краям Російської імперії разом з меценатом Бурцевим.

Здійснив декілька творчих подорожей по Німеччині, Греції, Італії, Швейцарії. Недовго(чотири місяці) займався в Парижі в студії Гран-Шеньє. Привіз з Парижу декілька тисяч власних малюнків, які показав на виставці в Петербурзі. Працював ілюстратором у періодичних виданнях початку 20 ст. (журнали «Сатирикон», «Новий Сатирикон»)

1919 — еміграція з підрадянської Росії. Художник разом з родиною потайки на човні перетнули кордон Росії і перебралися в Європу. Жив і працював у Німеччини в Берліні. Потім Франції, США, Бразилії, Аргентині, Чилі.
З 1927 року — родина оселилася в Кань-сюр-Мер (Франція), в містечку поблизу Ніцци. Родина мала заміський будинок і ділянку землі, що нагадувала чи то маленьку садибу, чи то європейську віллу. Домівка мала назву «Бориселла» (від імен художника «Борис» та його дружинии «Елла»).

Серед найцікавіших творів еміграційного періоду Бориса Григор'єва — «Бретонський цикл» та пейзажні твори з зображеннями тропічної природи країн Латинської Америки.

Борис Григор'єв і книга[ред. | ред. код]

Григор'єва, окрім живопису, приваблювала література. Він і сам робив спроби писати вірші, прозу. Так, відомо, що Борис Дмитрович залишив близько 500 сторінок мемуарів (але місцезнаходження його рукопису поки невідоме). Знають його медійний цикл " О новом " (оприлюдений у 1920 р.) зі спогадами про власну участь в святковому оформленні Петрограда восени 1918 року, про співробітництво в журналі «Пламя», редактором якого в той час був нарком А. В. Луначарський, про « Першу державну вільну выставку всіх течій» на початку 1919 року в Палаці мистецтв, в який перейменували Зимовий палац на хвилі нестерпного бажання замінити усе давнє на революційне і сучасне.

Особлива річ — листування художника. Він листувався з цілою низкою відомих особ і діячів мистецтва доби, серед яких -

Більшість власних малюнків і цикли картин бажав бачити «експонованими» у книгах разом з текстом. Саме таким було видання «Расєя» 1918 року, де окрім нарисів П. Щеголева та М. Радлова, були і тексти Бориса Григор'єва «Лінія» та «Вчитель»; видання «Intimite» (1918) зі статтями В. Воінова та В.Дмитрієва.

Він намагався також оприлюднити серію власних латиноамериканських творів, про що в 1929 році домовлявся з Андрієм Седих, бо той планував писати про Чилі. Але видання не війшло.

Графічні портрети роботи художника[ред. | ред. код]

художник Машков Ілля Іванович
Танцівник Серж Лифар

Портрети акторів у ролях пензля Бориса Григор'єва[ред. | ред. код]

Актор Москвін у ролі царя Федора Івановича, 1923 р.
Акторка Ольга Кніппер-Чехова в ролі Настасьї (Горький, вистава «На дні», 1923 р.)
Актор Качалов у ролі, 1923 р.