Григорій Лобода — Вікіпедія

Григорій Лобода
Народився	12 квітня 1557 Київське воєводство, Велике князівство Литовське
Помер	1596(1596) Солониця, Лубенський район
Громадянство	Річ Посполита
Діяльність	дипломат
Посада	Гетьман України
Військове звання	Кошовий отаман
Попередник	Богдан Микошинський
Наступник	Матвій Шаула
Медіафайли у Вікісховищі

Григо́рій Лобода́ (12 квітня 1557., Київщина — 1596, поблизу Лубен) — 23-й гетьман Війська Запорозького (1593—1596  з перервами). Учасник походів на Молдову та Угорщину, очільник низовців під час повстання Северина Наливайка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Родом з Київщини, представник заможного козацтва. 1593 обраний гетьманом. 1594 і 1595 учасник походу антиосманської коаліції на Молдову у якості союзника Рудольфа ІІ.

Обставини козацького союзу з Рудольфом ІІ[ред. | ред. код]

Рудольф II у 1592 році послав посла до козаків, який мав забезпечити підтримку козаків в його війні проти османів. Козаки на прохання Рудольфа II взяли місто Гюргево в Молдавії; 1594, на доручення Рудольфа, взяли місто Ясси під командуванням Лободи і під командуванням Наливайка козаки ввійшли в Угорщину. У той же час Кримська держава здійснила потужний військовий похід на українські землі.

У 1596 році оголошено про Унію православної та католицької церков. Северин Наливайко повернувся з козаками 1595 з Угорщини і разом з Лободою підняв антиунійне повстання.

Війна Северина Наливайка[ред. | ред. код]

Лобода зібрав всі козацькі війська, поділив їх на 4 частини: одну частину під проводом Наливайка він послав на Волинь, другу під проводом Матвія Шаули послав на Литву, третю під своїм доводом залишив в Україні, четверту під доводом Кошового Яна Орішевського залишив для охорони Дністрових порогів. Гетьман Лобода послав на Січ розпорядження до кошового Каспара Підвисоцького — забезпечити флотилією переправу на лівий берег Дніпра та зірвати полякам переправу.

Проти козацьких військ король Сигізмунд III Ваза послав коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, який спочатку відтіснив Наливайка з Волині, пізніше під Білою Церквою Лобода, відкликавши Матвія Шаулу з Литви, після кількох сутичок був змушений був відійти за Дніпро. У березні 1596 Лобода позбавлений булави, але після поранення Матвія Шаули в бою поблизу урочища Гострий Камінь (недалеко Трипілля на Київщині), його знову обрали гетьманом.

У травні 1596, під час облоги козацького табору військом Речі Посполитої в урочищі Солониця (біля Лубен) на річці Сулі, Лобода запідозрений у веденні переговорів з коронним гетьманом Станіславом Жолкєвским, звинувачений у зраді — і страчений козаками.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — представниця шляхетського роду Оборських (зокрема, Ян Оборський — барський підстароста у 1580 році^[1]), заміж вийшла з примусу її вихователів.^[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

• С. А. Леп'явко.. Лобода Григорій [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 251. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Література[ред. | ред. код]

• Історія РУСІВ. Частина 1 [Архівовано 23 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Довідник з історії України. За редакцією І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

• Лобода Григорій [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 856. — 1000 екз.

Попередник Криштоф Косинський

Гетьман України 1593-1596

Наступник Оришевський Ян

п о р Гетьмани Війська Запорозького Велике князівство Литовське Предслав Лянцкоронський (1516–1531) Остафій Іванович Дашкевич (1500-ті — 1534, з перервами) Остафій Ружинський (1514—1534) Дмитро Вишневецький (1552—1564) Венжик Хмельницький (1534—1569) Річ Посполита Михайло Вишневецький Ян Бадовський Іван Свирговський (1574) Богдан Ружинський Яків Шах (1576—1578) Лук'ян Чорнинський (1578, 1586) Самійло Зборовський (1581—1584) Дем'ян Скалозуб (1583—1593 з перервами) Богдан Микошинський (1584) Захар Кулага (1585, 1589) Михайло Ружинський (1585, 1587) Богдан Микошинський (1586) Ян Оришевський (1591, 1596) Криштоф Косинський Богдан Микошинський (1594) Григорій Лобода Матвій Шаула Гнат Василевич (1596—1597) Тихін Байбуза (1597—1598) Федір Полоус (1598) Семен Скалозуб Самійло Кішка Іван Куцкович (1602—1603) Петро Сагайдачний Яків Бородавка-Нерода Оліфер Голуб (1622—1623) Михайло Дорошенко (1623—1625; 1625—1628) Марко Жмайло (1625) Іван Сулима (1628—1629, 1633—1635) Грицько Чорний (1628—1630, з перервами) Лев Іванович (1629) Тарас Федорович (1630) Тиміш Орендаренко (1630—1631, 1632—1633) Іван Петражицький-Кулага (1631—1632) Андрій Діденко (1632—1633) Дорофій Дорошенко (1633) Василь Томиленко Павло Бут (1637—1638) Яків Острянин (1638) Дмитро Гуня (1638) Карпо Півтора-Кожуха (1639—1642) Максим Гулак (1642—1646) До розколу Богдан Хмельницький (1648—1657) Юрій Хмельницький (1657) Іван Виговський (1657—1659) Юрій Хмельницький (1659—1660) Правобережжя (Річ Посполита) Юрій Хмельницький (1660—1663) Павло Тетеря (1663—1665) Степан Опара (1665, самопроголошений) Петро Дорошенко (1665—1669) Григорій Дорошенко (1668, наказний) Михайло Ханенко (1669—1674) Андрій Дорошенко (1672, 1674, наказний) Остап Гоголь (1675—1679) Стефан Куницький (1683—1684) Андрій Могила (1684—1689) Григорій Гришко (1689—1692, наказний) Самійло Самусь (Гетьман Правобережжя 1692—1702, наказний 1702—1704) Правобережжя (Османська імперія) Петро Суховій (1665—1668) Петро Дорошенко (1669—1676) Юрій Хмельницький (1678—1681) Георге Дука (1681—1683) Іван Драгинич (1681—1683, наказний) Думитрашку Кантакузіно (1684—1685) Теодор Сулименко (1684—1685) Яким Самченко (1685) Степан Лозинський (1685—1695) Іван Багатий (1696—1698) Петро Іваненко (Петрик) (1698—1709, з перервами) Самійло Самусь (Гетьман Правобережжя 1702—1704) Пилип Орлик (1710—1742) Яків Рудзевич (1765—1783) Лівобережжя (Московія-Росія) Яким Сомко (1660—1663, наказний) Іван Брюховецький (1663—1668) Данило Ярмоленко (1664, наказний) Петро Дорошенко (1668—1669) Дем'ян Многогрішний (1668—1672) Іван Самойлович (1672—1687) Іван Мазепа (1687—1709) Василь Дунін-Борковський (1702, наказний) Іван Скоропадський (1708—1722) Павло Полуботок (1722—1724) Данило Апостол (1727—1734) Кирило Розумовський (1750—1764)

Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия Нормативний контроль Freebase: /m/02pxrf5 · GND: 1153229307 · VIAF: 9152151965392200470002

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.