French
DeutschГробниця Рахилі — Вікіпедія
| Гробниця Рахилі | |
|---|---|
 | |
| 31°43′18″ пн. ш. 35°12′10″ сх. д. / 31.72189980002777787° пн. ш. 35.20305540002777178° сх. д.Координати: 31°43′18″ пн. ш. 35°12′10″ сх. д. / 31.72189980002777787° пн. ш. 35.20305540002777178° сх. д. | |
| Тип споруди | усипальниця і Nefeshd |
| Розташування |  Палестинська держава, Вифлеєм (провінція) |
| Вебсайт | keverrachel.com |
  Гробниця Рахилі (Палестинська держава) | |
 | |
 Гробниця Рахилі у Вікісховищі | |
Гробниця Рахілі — надгробок і приміщення, побудоване навколо надгробка, розташовані там, де, згідно з переказами, була похована праматір Рахіль. Знаходиться північніше Вифлеєму, в декількох сотнях метрів від південної частини сучасного Єрусалиму. Протягом багатьох століть є місцем паломництва євреїв, а також святим місцем для християн і мусульман. Гробниця знаходиться під контролем Ізраїлю і оточена бетонними стінами[1][2]. У будівлі знаходиться синагога.
У Святому Письмі[ред. | ред. код]
Перші відомості про місце поховання праматері наводяться в Старому Завіті:
«І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Вифлеєм. І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні» (Бут. 35:19-20)
Традиції[ред. | ред. код]
З покоління в покоління гробниця праматері Рахілі була місцем молитви, до якого приїжджали євреї з усього світу. Веніамін Тудельський оповідає про звичай паломників залишати своє ім'я на надгробку. Існували спеціальні молитви, які читаються біля цього місця.
Мандрівник з Праги, який побував в землях Ізраїлю в XVII столітті, розповідає про звичай приходити на могилу Рахілі в дні Песаху і Лаг ба-Омер, там молитися, слухати проповіді, пити і танцювати.
В інших джерелах згадується звичай молитися на могилі Рахілі в жалобні дні перед Тиша бе-ав, в місяць Елул і в дні Трепету між Рош га-Шана і Йом-Кіпуром.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Bowman, Glenn W. 2014. “Sharing and Exclusion: The Case of Rachel’s Tomb [Архівовано 8 липня 2019 у Wayback Machine.]” Jerusalem Quarterly 58 (July): 30-49.
- Chateaubriand, F.-R. (1812). Travels in Greece, Palestine, Egypt, and Barbary, during the years 1806 and 1807. Т. 1. London: for Henry Colburn.
- Conder, C.R.; Kitchener, H. H. (1883). The Survey of Western Palestine: Memoirs of the Topography, Orography, Hydrography, and Archaeology. Т. 3. London: Committee of the Palestine Exploration Fund.
- Fabri, F. (1896). Felix Fabri (circa 1480–1483 A.D.) vol I, part II. Palestine Pilgrims' Text Society.
- ed-Dyn, Moudjir (1876). Sauvaire (ред.). Histoire de Jérusalem et d'Hébron depuis Abraham jusqu'à la fin du XVe siècle de J.-C. : fragments de la Chronique de Moudjir-ed-dyn.
- Gitlitz, David M. & Linda Kay Davidson. “Pilgrimage and the Jews’’ (Westport, CT: Praeger, 2006).
- Pococke, R. (1745). A description of the East, and some other countries. Т. 2. London: Printed for the author, by W. Bowyer.
- Pringle, Denys (1998). The Churches of the Crusader Kingdom of Jerusalem: L-Z (exluding Tyre). Т. II. Cambridge University Press. ISBN 0 521 39037 0. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 16 березня 2019.
- Pullan, W. (2013). Bible and Gun: Militarism in Jerusalem's Holy Places. Space and Polity, 17 (3), 335-356, dx.doi.org/10.1080/13562576.2013.853490
- Selwyn, T. (2009) Ghettoizing a matriarch and a city: An everyday story from the Palestinian/Israeli borderlands, Journal of Borderlands Studies, 24(3), pp.39- 55
- Sharon, M. (1999). Corpus Inscriptionum Arabicarum Palaestinae, B-C. Т. 2. BRILL. ISBN 978-90-04-11083-0. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 16 березня 2019.(p.177 [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.], ff)
- Strange, le, G. (1890). Palestine Under the Moslems: A Description of Syria and the Holy Land from A.D. 650 to 1500. London: Committee of the Palestine Exploration Fund.
- Strickert, Frederick M. (2007). Rachel weeping: Jews, Christians, and Muslims at the Fortress Tomb. Liturgical Press. ISBN 978-0-8146-5987-8. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 16 березня 2019.
See also at [1]
- UNESCO (19 March 2010), 184 EX/37, THE TWO PALESTINIAN SITES OF AL-HARAM AL-IBRAHIMI/TOMB OF THE PATRIARCHS IN AL-KHALIL/HEBRON AND THE BILAL BIN RABAH MOSQUE/RACHEL’S TOMB IN BETHLEHEM [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.], FACT SHEET ON ISRAELI CONSOLIDATION OF PALESTINIAN HERITAGE SITES IN THE OCCUPIED PALESTINIAN TERRITORY: THE CASE OF HEBRON AND BETHLEHEM
- Zuallart, J. (1587). Il devotissimo viaggio di Gervsalemme. Roma.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Friends of Rachel's Tomb. How To Visit Rachel's Tomb. Архів оригіналу за 4 березня 2019. Процитовано 16 березня 2019.
- ↑ Uprooting of Trees in the Vicinity of Rachel's Tomb. 10.06.2007. Архів оригіналу за 03.03.2016. Процитовано 16.03.2019.