Група 11 періодичної системи елементів — Вікіпедія

H   He
Li Be   B C N O F Ne
Na Mg   Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
 
  * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
  ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Самородна мідь
Дендритний кристал срібла
Кристали золота

Група 11 періодичної системи елементів — група, до якої належать хімічні елементи Купрум (Cu), Аргентум (Ag), Аурум (Au) та Рентгеній (Rg). Прості речовини перших трьох елементів групи називаються мідь, срібло й золото, всі три використовуються для карбування монет, срібло й золото — дорогоцінні метали. За старою класифікацією ("коротка форма" періодичної системи) елементи групи 11 належать до побічної підгрупи I групи. Групу 11 називають також підгрупою міді.

Перші три елементи групи поширені в природі, зокрема у вигляді самородків, Рентгеній — синтезований штучно і не має стабільних ізотопів. Для міді, золота й срібла характерна стійкість до корозії, ковкість, пластичність, легкість ідентифікації й складність підробки. Унікальні властивості цих металів забезпечують їм використання як матеріалу для монет.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Для електронної конфігурації перших трьох елементів групи 11 характерні повністю заповнена d-підоболонка передостанньої електронної оболонки і один електрон на зовнішній s-орбіталі. Рентгеній є, мабуть, винятком із цього правила. Будова електронних оболонок елементів групи підсумована в таблиці.

Z Елемент Число електронів на оболонках
29 Купрум 2, 8, 18, 1
47 Аргентум 2, 8, 18, 18, 1
79 Аурум 2, 8, 18, 32, 18, 1
111 Рентгеній 2, 8, 18, 32, 32, 17, 2

Усі елементи групи доволі інертні. У сполуках вони мають різні ступені окиснення: Купрум — від +1 до +3, найстійкіші сполуки з ступенем окиснення +2, Аргентум — +1, Аурум — від −1 до +5, найстійкіші сполуки зі ступенем окиснення +1 та +3.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Прості речовини елементів групи 11: мідь, срібло та золото — ковкі метали з високою електропровідністю, що зумовлює їхнє використання як провідників. Найчастіше використовується мідь, оскільки вона найдешевша, в елекронних мікросхемах застосовують золото завдяки найвищій інертності, срібло має найвищу провідність, але використовується тільки в спеціальних випадках з огляду на ціну. Відповідно, мідь, золото та срібло мають високу теплопровідність.

Для срібла характерний високий коефіцієнт відбиття світла. Воно сріблясте на вигляд, тоді як мідь та золото забарвлені завдяки міжзонним переходам.

Застосування[ред. | ред. код]

Мідь, срібло й золото використовують для карбування монет та як провідники електричного струму. Їх також можна використати для виробництва дзеркал. Мідь часто використовують у вигляді сплавів: бронзи та латуні. Срібло традиційно використовувалося у фотографії завдяки фотохімічним реакціям, що відбуваються з галогенідами срібла, які призводять до виділення зародків срібла. Однак, з початку 21 ст. традиційні методи фотографії стали витіснятися електронними.

Література[ред. | ред. код]

  • Ахметов Н. С. Загальна та неорганічна хімія. — М. : Вища школа, 2001. — ISBN 5-06-003363-5.
  • Лідин Р. А. Довідник із загальної та неорганічної хімії. — М. : колоси, 2008. — ISBN 978-5-9532-0465-1.
  • Некрасов Б. В. Основи загальної хімії. — М. : Лань, 2004. — ISBN 5-8114-0501-4.
  • Спіцин В. І., Мартиненко Л. І. Неорганічна хімія. — М. : МДУ, 1991, 1994.
  • Турова Н. Я. Неорганічна хімія в таблицях. Навчальний посібник. — М. : ЧеРо, 2002. — ISBN 5-88711-168-2.
  • Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. (1997), Chemistry of the Elements (2nd ed.), Oxford:Butterworth-Heinemann, ISBN 0-08-037941-9
  • F. Albert Cotton, Carlos A. Murillo, and Manfred Bochmann, (1999), Advanced inorganic chemistry. (6th ed.), New York:Wiley-Interscience, ISBN 0-471-19957-5
  • Housecroft, C. E. Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3rd ed.). Prentice Hall, ISBN 978-0-13-175553-6