French
DeutschГуго I (герцог Бургундії) — Вікіпедія
| Гуго I фр. Hugues I | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Роберт I | |
| Наступник: | Ед I | |
| Народження: | 1057 | |
| Смерть: | 29 серпня 1093 Клюні | |
| Поховання: | Клюні | |
| Рід: | Бургундська | |
| Батько: | Генріх Донцель | |
| Мати: | Sybilla of Barcelonad | |
| Шлюб: | Іоланда де Невер | |
Гуго I (фр. Hugues I; бл. 1057 —29 серпня 1093) — герцог Бургундії (1076—1079).
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з династії Капетингів. Син Генріха Донцеля та Сибілли (доньки Баранґе Рамона І, графа Барселони). У 1072 або 1074 році помер його батька. Після цього дід Гуго — герцог Роберт I — вирішив передати у спадок іншому своєму сину Роберт. Гуго повстав проти цього, завдав поразки дідові, змусивши того визнати спадкоємцем герцогства Гуго.
У 1076 році графи Бургундії зібралися в Діжоні, де Гуго було оголошено новим володарем. Гуго I з самого багато зробив для зміцнення герцогської влади й водночас встановити мир з усіма своїми васалами. Швидко уславився своєю справедливість у вирішенні суперечностей. Діяльність герцога сприяла зміцненню Бургундії.
У 1078 році рушив на допомогу кузену Рамону Баранґе II, графу Барселони, та Санчо I, королю Арагони і Наварри, у боротьбі проти Сарагоського емірату.
У 1079 році повернувся до Бургундії. За відсутності померла його дружина, тому Гуго I зрікся влади на користь свого брата Еда, а сам став пріором монастиря Клюні. Помер на цій посаді 1093 року.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Іоланда (1058—1078), донька Вільгельма I, графа Неверу.
Джерела[ред. | ред. код]
- Constance Brittain Bouchard, Sword, Miter, and Cloister: Nobility and the Church in Burgundy, 980—1198, (Cornell University Press, 1987), 129.
- Louis Halphen, «La Francia dell'XI secolo», cap. XXIV, vol. II (L'espansione islamica e la nascita dell'Europa feudale) della Storia del Mondo Medievale, 1999, pp. 770—806
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гуго I (герцог Бургундії)
| ||||||||||||||
|
