French
DeutschГурин Василь Арсентійович — Вікіпедія
| Гурин Василь Арсентійович | |
|---|---|
| Народився | 28 липня 1949 (74 роки) Друхів, Березнівський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР |
| Діяльність | винахідник, викладач університету |
| Alma mater | НУВГП |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Заклад | НУВГП |
| Нагороди |  |
Васи́ль Гу́рин — доктор технічних наук, професор, ректор Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) до 2012 р. «Заслужений діяч науки і техніки України»[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в липні 1949 р. у с. Друхів Березнівського району Рівненської області.
У 1966 р. вступив на гідромеліоративний факультет Українського інституту інженерів водного господарства, закінчивши який, здобув кваліфікацію інженера-гідротехніка. Свій трудовий шлях Василь Арсентійович розпочав на виробництві в Хабаровському краї (Росія) майстром дільниці, головним інженером, а згодом став виконувати обов'язки начальника Унгунського БМУ тресту «Біробіджанводбуд», де працював до 1975 р.
Роботу в Українському інституті інженерів водного господарства розпочинав з науково-дослідного сектору. Обіймав посади інженера та старшого інженера (1975—1976 рр.), а протягом 1976 — 1980 рр. — старшого наукового співробітника.
З 1980 р. В. А. Гурин працює на викладацькій роботі: асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором, а з 1994 р. — завідувачем кафедри експлуатації гідромеліоративних систем. Обіймав посаду проректора з міжнародних і регіональних зв'язків (1999—2002 рр.), не полишаючи завідування кафедрою. За короткий період роботи на цій посаді в університеті було створено Центр міжнародних і регіональних зв'язків, мережу навчально-консультаційних центрів (Кримський, Слов'янський, Прилуцький).
Праці[ред. | ред. код]
Василь Гурин — автор понад 200[2] наукових праць, в тому числі 76 винаходів.
Гурин вперше провів системні дослідження аварійних відмов трубопровідної мережі зрошувальних систем, розробив методику розрахунку надійності складних зрошувальних систем та цементно-піщану ізоляцію внутрішніх стінок водопровідних труб періодичного режиму подачі води, способів і пристроїв попередження гідравлічного удару в трубопровідній мережі, гасителі вібрації, нову конструкцію зрошувальної системи з водопідпірними колонами. Вчений виконав фундаментальні дослідження опору засувок для мережі, розробив відомчі норми і рекомендації з експлуатації закритої мережі, догляду за річками.
Наукові інтереси[ред. | ред. код]
Сфера наукових інтересів — дослідження надійності роботи закритих трубопровідних систем, розроблення нових конструкцій систем, удосконалення діючих систем зрошення і осушення, а також дослідження зовнішніх впливів на зміну властивостей води і матеріалів на її основі.
Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений знаками «Винахідник СРСР», «Відмінник освіти».
Родинне життя[ред. | ред. код]
Під час перебування на роботі у Хабаровському краї (Росія) Василь Арсентійович зустрів свою майбутню дружину — Кирилову Антоніну Дмитрівну. Вони одружилися у лютому 1974 року і уже 3 листопада цього ж року на світ з'явилася перша донька Гуріних — Оксана. А через 6 років, у 1980 році, подружжя раділо появі другої доньки Ольги. Дівчата швидко росли і радували батьків талантами і досягненнями. У 1996 році старша донька Оксана виходить заміж і через 2 роки народжує доньку Вікторію. А у 2005 році світ побачив другу внучку Василя Арсентійовича — Анастасію.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 14 травня 2008
- ↑ Ректор заслужений діяч науки і техніки. Архів оригіналу за 30 серпня 2009. Процитовано 27 грудня 2008.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ректор заслужений діяч науки і техніки [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Вебсторінка Гурина В. А. [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Наукові роботи [Архівовано 30 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Диплом на открытие № 341. Международная академия авторов научных открытий и изобретений
- Научные открытия, 2007: (сборник кратких описаний научных открытий, научных гипотез. 322-346) [Архівовано 8 серпня 2019 у Wayback Machine.]
|
 | Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |