Гусениця — Вікіпедія

Гусінь
Несправжні ніжки Papilio machaon

Гусениця, гусінь (лат. eruca) — личинка лускокрилих. Розміри від кількох міліметрів (у деяких молей) до 12 сантиметрів. Тіло складається з голови, трьох грудних та десяти черевцевих сегментів. Ротовий апарат гризучого типу. Мають три пари грудних ніг (як і всі комахи) та від двох до п'яти пар черевцевих несправжніх ніг (у більшості видів — п'ять).

Гусениця інтенсивно живиться, запасаючи поживні речовини для наступного розвитку, росте і після кількох линьок (здебільшого чотирьох) перетворюється на лялечку. Стадія гусениці триває від кількох діб до двох років залежно від виду.

Гусениці переважно рослиноїдні (фітофаги), але є кератофаги, хижаки, паразити.

Деякі гусениці ведуть вільний спосіб життя, інші прихований. Переважна більшість гусениць мають маскуюче забарвлення та форму, деякі гусениці — яскраві та строкаті, що вказує на їх отруйність (наприклад, в гемолімфі строкаток знайдено синильну кислоту у вільному стані). Гусениці родини Eupterotidae мігрують на великі відстані у пошуках їжі.

Гусениці деяких видів шовкопрядів є об'єктами шовківництва.

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Биология. Большой энциклопедический словарь. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998.

Посилання[ред. | ред. код]