Гусятинський район — Вікіпедія

Ця стаття застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, додавши до неї інформацію з енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл». (вересень 2017)
Гусятинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6121600000
Утворений: 1940
Ліквідований: 19 липня 2020
Населення: ▼ 58 502 (01.01.2019)
Площа: 1016 км²
Густота: 57.580708661417 осіб/км²
Тел. код: +380-3557
Поштові індекси: 48200—48281
Населені пункти та ради
Районний центр: Гусятин
Міські ради: 2
Селищні ради: 2
Сільські ради: 39
Міста: 2
Смт: 2
Села: 61
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Бойчук Василь Михайлович
Голова РДА: Галябарда Надія Володимирівна[1]
Вебсторінка: Сторінка на сайті ОДА
Гусятинська районна рада / РДА
Адреса: 48201, Тернопільська обл., смт Гусятин, вул. Пушкіна, 1
Мапа
Мапа

Гусятинський район у Вікісховищі

Гуся́тинський райо́н — колишній район у східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа — 1 тис. км². Населення — 60 тис. осіб (2017).

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

У районі:

Географія[ред. | ред. код]

Територія району розташована на Подільській височині (абсолютна висота 300—400 м), поверхня розчленована долинами лівих приток річки Дністер (найбільші — Збруч і Нічлава) та правих приток річки Збруч (найбільші — Гнила і Тайна).


Ліси займають 16,69 тис. га.

Є поклади глини, кварцових пісків, крейди, мергелю, гравію, гальки.

Клімат помірно континентальний, ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для сільського господарства.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E85.

Приміські пасажирські перевезення здійснюються поїздами, що курсують із Тернополя до Заліщиків, Чорткова, Іване-Пустого через низку зупинок у районі. Віднедавна курсує поїзд «Тернопіль-Гусятин» (рух поїзда відновлено з 1 вересня 2017).

На станціях Хоростків і Копичинці можна також сісти на пасажирський поїзд 357 Київ-Рахів.

Історія[ред. | ред. код]

Територія Гусятинського району заселена в добу пізнього палеоліту (4-3 тисячі років до н. е.).

Наприкінці X століття територія району належала до Київської Русі, потім — до Теребовлянського, згодом — Галицького та Галицько-Волинського князівств. 14-18 ст. Гусятинщина — під владою Польщі. 1594–1596 населення краю брало участь у повстанні під проводом С. Наливайка. 1772–1918 — тер. Гусятинського району входила до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина).

Від листопада 1918 до липня 1919 належала до ЗУНР, 1921–1939 — знову до Польщі, від вересня 1939 — до УРСР.

Від кінця XIX століття до 1939 на Гусятинщині діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Січ», «Сокіл», «Пласт», «Рідна школа».

Під час І світової війни на території краю тривали бої між австрійською і російською арміями, тут воювали УСС, чимало сіл було зруйновано.

Від 1930-х розгорнули діяльність підпільні групи ОУН. 1940-ві — початок 1950-х активно діяли групи УПА.

Утворений район 17 січня 1940 р. з міста Гусятин і трьох сільських ґмін Копичинецького повіту: Васильківці, Городниця і Гусятин. У післявоєнний період селян позбавлено майна і землі, сільське господарство було колективізоване. Від травня 1963 до січня 1965 територія нинішнього Гусятинського району належала до Чортківського району.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Гусятинського району було створено 68 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 81,68 % (проголосували 39 000 із 47 745 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,99 % (23 007 виборців); Юлія Тимошенко — 15,74 % (6 139 виборців), Олег Ляшко — 12,63 % (4 925 виборців), Анатолій Гриценко — 6,57 % (2 563 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,68 %.[2]

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 31 227 6248 4777 9514 6652 3883 153
Жінки 35 570 5815 4388 9003 8148 7602 614


Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють:

Релігія[ред. | ред. код]

Зареєстровано 104 релігійних громади:

Архітектурні пам'ятки[ред. | ред. код]

Архітектурні пам'ятки, меморіали і пам'ятники видатним діячам:

  • Онуфріївська церква (XVI ст.),
  • костьол Бернардинів (1610),
  • синагога (XVII ст.),
  • руїни замку (початок XIX століття) у Гусятині,
  • церква Воздвиження Чесного Хреста (1630) у місті Копичинці,
  • церква св. Параскеви (1512) у с. Крогулець,
  • замок (XVII ст.) та костел (1731) у селі Сидорів,
  • синагога, руїни замку (XIX ст.) й пам'ятник А. Міцкевичу (1898) у смт Гримайлів,
  • церква святого Димитрія (1648) і пам'ятник М. Заборовському (1832) у селі Суходіл тощо.

У районі налічується 5 дерев'яних церков:

Назва населеного пункту Патрон церкви Рік побудови
Копичинці Воздвиженська церква з дзвіницею 1630
Верхівці Різдва Христового 1888
Волиця святої Анни та дзвіниця 1750
Козина святої Параскеви 1800
Майдан Пресвятої Трійці 1927, перевезена зі с. Скородинці, нині Чортківського району

7 чудес[ред. | ред. код]

Копичинецький музей театрального мистецтва, Личковецьке замчище, пам'ятник поміщику Заборовському, водяний млин у селі Трибухівцях, Меморіальний комплекс національно-визвольних змагань у Копичинцях та Тудорові, Сидорівський замок, храми Гусятина: Синагога, Онуфріївська церква та костел Бернардинів, храм Воздвиження Чесного Хреста у Копичинцях[4].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2017 року на території району є 27 територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 14443,5508 га:

  • 1 природний заповідник площею 8774,8608 га,
  • 1 ботанічний заказник загальнодержавного значення загальною площею 2103,0 га,
  • 1 геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення,
  • 1 дендрологічний парк загальнодержавного значення площею 18,0 га,
  • 2 заказники місцевого значення загальною площею 3131,1 га:
    • 1 ботанічний заказник загальною площею 14,1 га,
    • 1 загальнозоологічний заказник загальною площею 3117,0 га,
  • 19 пам'яток природи місцевого значення загальною площею 9,59 га:
    • 1 геологічна пам'ятка природи загальною площею 0,50 га,
    • 3 гідрологічних пам'яток природи загальною площею 0,05 га,
    • 15 ботанічних пам'яток природи загальною площею 9,03 га,
  • 1 заповідне урочище площею 394,0 га,
  • 1 парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення площею 13,0 га.

Входить до складу територій ПЗФ інших категорій 4 об'єкти загальною площею 1,04 га.

Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

На території Гусятинського району знайдено близько 80 археологічних пам'яток, серед них селища, городища, курганні та ґрунтові могильники.

1848 поблизу с. Личківців у річці Збруч знайдений Збручанський ідол, згодом у с. Городниці — капище, де він стояв, жертовник.

Відкрито залишки поселення трипільської культури, поховання доби міді, розкопано кілька курганів ранньоскіфських часів (VII—VI ст. до н. е.), знайдено окремі речі культури кулястих амфор.

На околицях сіл Калагарівки й Крутилова знайдено римський скляний посуд і бронзові прикраси, виявлено поселення трипільської та черняхівської культур.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 79/2020-рп «Про призначення Н.Галябарди головою Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області»
  2. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 лютого 2016.
  3. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Тернопільська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 21 жовтня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література[ред. | ред. код]

Гусятинський район
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Тернопільщина»
s: Теми у Вікіджерелах?
CMNS: Гусятинський район у Вікісховищі?


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Підволочиський район Хмельницька область
(Волочиський район)
Теребовлянський район Хмельницька область
(Городоцький район)
Чортківський район Хмельницька область
(Чемеровецький район)
Населені пункти Гусятинського району
Міста
Смт
Села
Білинівка • Боднарівка • Буцики • Васильківці • Верхівці • Вигода • Вікно • Вільхівчик • Волиця • Гадинківці • Глібів • Городниця • Ємелівка • Жабинці • Зелене • Калагарівка • Карашинці • Клювинці • Козина • Кокошинці • Котівка • Коцюбинці • Красне • Крогулець • Крутилів • Кут • Лежанівка • Личківці • Майдан • Мала Лука • Малі Бірки • Монастириха • Нижбірок • Новосілка • Оленівка • Оришківці • Паївка • Перемилів • Пізнанка • Постолівка • Раштівці • Рудки • Саджівка • Самолусківці • Сидорів • Сорока • Ставки • Старий Нижбірок • Суходіл • Сухостав • Теклівка • Товсте • Трибухівці • Тудорів • Увисла • Хлопівка • Целіїв • Чабарівка • Чагарі • Шидлівці • Яблунів
Кременецький район

Тернопільський район
Чортківський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гусятинський_район&oldid=38172652