Гібралтар — Вікіпедія

Гібралтар англ. Gibraltar
Прапор Герб
Девіз: лат. Nulli Expugnabilis Hosti Ніким не завойований[1]
Гімн: Гімн Гібралтару Боже, бережи короля
Столиця	Гібралтар 36°08′ пн. ш. 5°21′ зх. д.country H G O
Офіційні мови	англійська
Етнос	гібралтарці (суміш генуезців, мальтійців, португальців та андалузійців), англійці, марокканці й індійці
Форма правління	Британська заморська територія
- Король	Карл III
- Губернатор	Девід Стіл[en]
- Шеф-міністр	Фабіан Пікардо[en]
Подія	Дата
- Захоплення	4 серпня 1704[2]
- Приєднання до корони	11 квітня 1713[3]
- Національний день	10 вересня 1967
- День Конституції	29 січня
- Приєднання до ЄС	1 січня 1973
- Вихід з ЄС	31 січня 2020
Площа
- Загалом	6,8 км² (229)
- Внутр. води	0 % %
Населення
- оцінка (2014)	33 140[4] (209)
- перепис (2012)	32 194[5]
- Густота	4 873/км² (5)
ВВП (ПКС)	2010 р., оцінка
- Повний	£914 млн ( —)
- На душу населення	£27 468 ( —)
ІЛР ( —)	— ( —) ( —)
Валюта	Гібралтарський фунт £ (GIP)
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166	292 / GIB / GI
Домен	.gi[6]
Телефонний код	++350
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гібралтар

Гібралта́р (англ. Gibraltar) — британська заморська територія та місто^[7], які розташовані на вузькому гористому просторі на півдні Піренейського півострова; площа становить 6,5 км². Має північний кордон з Іспанією.

Керує територією губернатор, якого призначає король Великої Британії. Політичні партії: Соціалістична лейбористська партія Гібралтару, Соціал-демократична партія Гібралтару, Прогресивна демократична партія.

Історія[ред. | ред. код]

Назва «Гібралтар» походить від арабського імені Джабаль Аль-Тарік, що значить гора Тарік, або від Гібр Аль-Тарік, що значить скеля Тарік. Цей термін пов'язаний з ім'ям Таріка ібн Зіяда, армія якого висадилися в Гібралтарі 29 квітня 711 року, розпочавши арабську експансію на Піренейський півострів. 1492 року Гібралтар було відвойовано під час закінчення Реконкісти.

В Іспанії територію було захоплено 1704 року англійським адміралом Джорджем Руком (1650—1709) і приєднано до Англії за Утрехтським миром 1713 року. Референдум 1967 року показав, що люди хочуть залишитися під управлінням Великої Британії, але Іспанія продовжує пред'являти права на цю територію, і в 1969—1985 роках закривала кордон із нею. У 1989 році британський уряд оголосив, що зменшить штат військового гарнізону наполовину. Виведення наземних військ почалося в березні 1991 року, але морські й повітряні сили залишилися.

Завдяки особливому географічному розташуванню Гібралтар — один із важливих стратегічних пунктів, який дає змогу контролювати вихід із Середземного моря і підходи до нього з Атлантики. Економіка Гібралтару пов'язана з обслуговуванням великого відкритого порту, британської військово-морської й військово-повітряної бази та іноземних туристів.

Географія[ред. | ред. код]

Геологія[ред. | ред. код]

Рельєф місцевості Гібралтару складається з 426-метрової Гібралтарської скелі з юрського вапняку і вузької прибережної низовини навколо. Довжина берегової лінії становить 12 кілометрів.

Клімат[ред. | ред. код]

Територія знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 24,4 °C (76 °F). Найхолодніший місяць — січень із середньою температурою 13,3 °C (56 °F)^[8].

• 
  Північна сторона Мавританського замку в Гібралтарі
• 
  Гібралтар: вид із повітря
• 
  Гібралтарська скеля, сфотографована з боку Іспанії

Фауна і флора[ред. | ред. код]

Гібралтарська скеля була оголошена природним заповідником у 1993 році для захисту природи Гібралтару^[9]. У Гібралтарі зростає більш як 600 видів рослин^[10]. Серед них Iberis gibraltarica ендемік, який у дикому вигляді росте тільки в Гібралтарі. Дуже поширеними є чагарники маквіс.

На території Гібралтару мешкає єдиний у Європі примат макака лісовий, який живе у напівдикому стані й має непевне походження^[11]. У першій половині XX століття були повідомлення про спостереження Balaenoptera edeni у водах поблизу Гібралтару^[12].

Гібралтар також має невеликий ботанічний сад площею 6 га.

• 
  Iberis gibraltarica — ендемік Гібралтару
• 
  Silene tomentosa — ендемік Гібралтару
• 
  Макака лісовий на тлі туристів Гібралтару
• 
  Kogia sima в Європі трапляється біля берегів Гібралтару, Іспанії та Португалії

Економічне становище[ред. | ред. код]

Стратегічна морська й авіаційна база, з підземним штабом і центром зв'язку військ НАТО; прикордонна зона з'єднується з іспанським портом Ла-Лінеа.

Експорт: переважно торговий центр для імпорту і реекспорту товарів; населення 30 тис. (1988).

Населення[ред. | ред. код]

Основні етнічні групи за походженням прізвищ поданих до списків виборців, є британці (27 %), іспанці (24 %, переважно з Андалузії, і близько 2 % з Менорки), генуезці та інші італійці (20 %), португальці (10 %), мальтійці (8 %), євреї (3 %). Є також (менш як 1 %) представники інших народів, як-от марокканці, французи, австрійці, китайці, японці, поляки та данці.

За переписом 2001 за національністю гібралтарці становили 83,22 %, «Інші британці» — 9,56 %, марокканці — 3,5 %, іспанці — 1,19 % та «Інші країни ЄС» — 1 %.

Мова[ред. | ред. код]

Офіційна мова Гібралтару — англійська, вона використовується в урядових установах і школах. Більшість місцевих мешканців двомовна і також говорить іспанською через близькість Гібралтару до Іспанії. Однак через різноманітні поєднання етнічних груп інші мови теж поширені. Берберською та арабською говорять марокканські громади, гінді і синдхі — індійські, іврит є рідною мовою єврейської громади, мальтійською мовою говорять деякі сім'ї мальтійського походження.

Гібралтарці часто розмовляють мовою яніто. В її основі лежить іспанський діалект Андалузії зі значною домішкою британської англійської й елементів з мальтійської, португальської, італійської генуезької й гакетії (ладіно). Понад 500 слів яніто, наприклад, є генуезького та єврейського походження. Гібралтарці часто кличуть себе янітос.

Релігія[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року, близько 78,1 % католиків, англіканці — 7,0 %, 2,9 % повідомили, що не релігійні.

Політична система[ред. | ред. код]

Населення обирає парламент, який складається з семи осіб. Кандидат, який набирає найбільшу кількість голосів, призначається Головним міністром Гібралтару. Його кандидатуру затверджує губернатор.

Головні міністри Гібралтару

Уряд складається також із міністра юстиції і міністра фінансів.

З погляду ЄС, мешканці Гібралтару — громадяни Великої Британії, а отже до виходу Великої Британії з ЄС 31 січня 2020 року були членами ЄС. У 2003—2020 роках мешканці Гібралтару брали участь у виборах до Європарламенту.

Питання політичної належності[ред. | ред. код]

Населення міста двічі вирішувало голосуванням зовнішньополітичний статус території:

• 10 вересня 1967 року 12 138 жителів, або 99,6 % населення з правом голосу проголосували за належність до Великої Британії; проти проголосували 44 особи^[13].
• 7 листопада 2002 населення вирішувало питання про «спільне, британо-іспанське правління». 17 900, або 98,97 %, проголосували проти іспансько-британської влади, себто за британське правління. За проголосували 187 громадян. Рівень участі в голосуванні — 88 % із тих, хто має право голосу.

29 травня 2016 року головний міністр Гібралтару, Фабіан Пікардо, оголосив, що країна готова підняти питання про спільний суверенітет з Іспанією, у разі виходу Великої Британії з Євросоюзу^[14][15].

Міжнародні відносини[ред. | ред. код]

У міста є чотири побратими:

•  Велика Британія, Балліміна;
•  Португалія, Фуншал;
•  Сінгапур;
•  Венесуела, Гібралтар.

Спорт[ред. | ред. код]

Футбольна асоціація Гібралтару є членом УЄФА. Національна збірна бере участь у відбіркових матчах до чемпіонату Європи з футболу й чемпіонату Європи з футзалу команди з Гібралтару беруть участь у турнірах Ліга чемпіонів УЄФА, Ліга Європи УЄФА, Кубок УЄФА з футзалу. Ще одним популярним видом спорту в Гібралтарі є крикет. Збірна Гібралтару з крикету бере участь у чемпіонатах Європи з крикету.

Див. також[ред. | ред. код]

• Список ссавців Гібралтару
• Список птахів Гібралтару
• Список плазунів Гібралтару
• Список судинних рослин Гібралтару
• Вікторія (стадіон, Гібралтар)
• Печера Горама
• Трафальгарський цвинтар
• Поштова індексація Гібралтару

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Офшорна зона Гібралтар [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Canessa A. Bordering on Britishness: National Identity in Gibraltar from the Spanish Civil War to Brexit. Palgrave Macmillan, 2019.
• Chartrand R., Courcelle P. Gibraltar, 1779—1783: The Great Siege. Osprey, 2006.
• Pack S.D. The Deepest Border: The Strait Of Gibraltar And The Making Of The Modern Hispano-African Borderland. Stanford University Press, 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

• Visit Gibraltar. [Архівовано 3 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Gibraltar profile on BBC. BBC. Архів оригіналу за 10 грудня 2019.

	Іспанія
Гібралтарська протока		Гібралтарська протока
Гібралтарська протока	Гібралтарська протока	Гібралтарська протока

У соціальних мережах Сабреддіт (англ.) Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Comic Vine · MusicBrainz Географія та географічні карти Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Література та бібліографія Бібліографія історії чеських земель Тематичні сайти Edition humboldt digital · Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia Довідкові видання KBpedia · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project (англ.) · UK Parliament thesaurus · Іспанська Вікідія · Італійська Вікідія · Каталанська Вікідія · Французька Вікідія Нормативний контроль BNE: XX451339 · BNF: 14011467j · FAST: 1215269 · Freebase: /m/035hm · GND: 4020965-9 · ISNI: 0000000121659435 · J9U: 987007555182805171 · LCCN: n81103161 · LIBRIS: 42gjh3qn21ntvx9 · N6I: vtls001150192 · NCF: ncf10194534 · NKC: ge562690 · NLI: 000987290 · SELIBR: 146780 · SKMASNL: vtls008863100 · SUDOC: 027492753 · UIY: 000077001 · VIAF: 125501644 · WorldCat: lccn-n81103161

п о р Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії Країни Англія · Північна Ірландія · Уельс · Шотландія Коронні володіння Гернсі · Джерсі · Острів Мен Заморські території Акротирі і Декелія · Ангілья · Бермуди · Британська Антарктична Територія · Британська Територія в Індійському Океані · Британські Віргінські Острови · Гібралтар · Кайманові Острови · Монтсеррат · Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья · Південна Джорджія і Південні Сандвічеві Острови · Піткерн · Теркс і Кайкос · Фолклендські Острови¹ ¹ спірні території з Аргентиною

п о р Заморські території Британської імперії Умовні позначення: залежні території нинішньої Великої Британії виділені напівжирним шрифтом, члени Співдружності націй — курсивом, королівства Співдружності підкреслені. Втрачені до початку періоду деколонізації (1947) території виділені темно-зеленим кольором.   Європа і Середземномор'я     з 1066 Гернсі¹,² з 1066 Джерсі¹,² 1171—1541 Лордство Ірландія з 1346 Острів Мен¹ 1541—1801 Ірландія в унії 1708—1757 Менорка з 1713 Гібралтар 1763—1782 Менорка 1794—1796 Корсика 1798—1802 Менорка 1800—1964 Мальта³ 1801—1922 Велика Британія та Ірландія 1807–1890 Гельґоланд 1809–1864 Іонічні острови 1878–1960 Кіпр 1921–1922 Південна Ірландія 1921–1937 Ірландська Вільна держава (сьогодні Ірландія)4 з 1921 Північна Ірландія 1945–1949 Окупаційна зона в Німеччині 1945–1949 Окупаційна зона в Австрії з 1960 Акротирі і Декелія ¹ Коронні володіння британської монархії, що не входять до Великої Британії. ² В 1940–1945 під окупацією Третього Рейха. ³ Пізніше вийшла з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. 4 У 1949 вийшла зі Співдружності.   Північна Америка     1583—1907 Ньюфаундленд 1607—1776 Вірджинія з 1619 Бермудські Острови 1620—1691 Плімутська колонія 1622—1691 Мен 1629—1691 Колонія Массачусетс-Бей 1632—1776 Меріленд 1635—1644 Сейбрук 1636—1776 Коннектикут 1636—1776 Род-Айленд 1638—1665 Нью-Гейвен 1663—1712 Кароліна 1664—1783 Нью-Йорк 1665—1686 Нью-Джерсі 1670—1870 Земля Руперта 1674—1702 Східна Джерсі 1674—1702 Західна Джерсі 1680—1686 Нью-Гемпшир 1681—1783 Пенсильванія 1686—1689 Нова Англія 1689—1783 Нью-Гемпшир 1691—1780 Массачусетс 1701—1776 Делавер 1702—1776 Нью-Джерсі 1712—1776 Північна Кароліна 1712—1776 Південна Кароліна 1713—1867 Нова Шотландія 1732—1776 Джорджія 1759—1867 Нью-Брансвік 1763—1873 Острів Принца Едварда 1763—1791 Квебек 1763—1783 Східна Флорида 1763—1783 Західна Флорида 1776 Тринадцять колоній 1791—1841 Верхня Канада 1791—1841 Нижня Канада 1815—1858 Округ Нова Каледонія 1818—1846 Колумбія/Орегон¹ 1841—1867 Провінція Канади 1849—1866 Ванкувер 1853—1863 О-ви Королеви Шарлотти 1858—1866 Британська Колумбія 1859—1870 Північно-Західна територія 1862—1863 Територія Стікін 1866—1871 Ванкувер і Брит. Колумбія 1867—1931 Канадська конфедерація² 1907—1949 Домініон Ньюфаундленд ¹ Спільне володіння з США. ² Після 1931 — домініон Канада.   Латинська Америка, острови Карибського басейну та Південної Атлантики     1605—1979 Сент-Люсія 1623—1883 Сент-Кіттс 1624—1966 Барбадос 1625—1650 Острів Святого хреста 1627—1779 Сент-Вінсент 1627—1816 Підвітряні острови 1628—1883 Невіс 1632—1782 Монтсеррат 1632—1860 Антигуа 1643—1860 Острови Бей з 1650 Ангілья 1651—1667 Суринам¹ 1655—1859 Москітовий берег 1655—1962 Ямайка з 1658 Острів Святої Єлени² з 1666 Британські Віргінські Острови 1666—1860 Барбуда з 1670 Кайманові Острови 1650—1973 Багамські острови 1630—1641 Острів Провіденс 1670—1689 Острови Сент-Андрес і Провіденсія 1762—1779 Гренада 1763—1778 Домініка 1763—1888 Тобаго 1775—1908 Південна Джорджія з 1783 Монтсеррат 1783—1974 Гренада 1783—1979 Сент-Вінсент і Гренадини 1783—1978 Домініка з 1783 Теркс і Кайкос 1797—1888 Тринідад з 1815 Острів Вознесіння² з 1816 Тристан-да-Кунья² 1814—1966 Брит. Гвіана (Гаяна)³ 1833—1958 Навітряні острови 1833—1958 Підвітряні острови з 1833 Фолклендські Острови4 1860—1981 Антигуа і Барбуда 1862—1981 Британський Гондурас (Беліз) 1882—1983 Сент-Кіттс і Невіс 1888—1962 Тринідад і Тобаго з 1908 Південна Джорджія та Південні Сандвічеві Острови4 1958—1962 Федерація Вест-Індії ¹ Крім того перебував під окупацією Великої Британії в 1795—1802 та в 1802—1815. ² Входить до складу залежної території Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья. ³ З 1970 перестала бути королівством Співдружності, зберігши членство в ньому. 4 Знаходилися під окупацією Аргентини в 1982; приналежність оскаржується нею з 1816.   Африка     1661—1702 Острів Джеймс 1765—1816 Сенегамбія 1787—1961 Сьєрра-Леоне¹ 1794—1976 Сейшельські острови 1795—1803 Капська колонія 1806—1910 Капська колонія 1807—1814 Мадейра 1810—1968 Маврикій¹ 1810—1965 Чагос 1816—1965 Гамбія² 1834—1839 Сокотра 1843—1910 Наталь 1861—1906 Колонія Лагос 1868—1966 Басутоленд (Лесото) 1867—1957 Золотий берег (Гана)¹ 1877—1881 Республіка Трансвааль 1878—1910 Волфіш-Бей 1881—1900 Протекторат Ойл-Ріверс 1882—1922 Султанат Єгипет 1884—1960 Британський Сомаліленд 1885—1895 Колонія Бечуаналенд 1885—1966 Протекторат Бечуаналенд (Ботсвана) 1887—1897 Зулуленд 1889—1924 Баротселанд 1890—1962 Уганда¹ 1890—1963 Занзібар 1890—1895 Вітуленд 1891—1907 Британська Центральна Африка 1895—1920 Британська Східна Африка 1899—1956 Англо-Єгипетський Судан 1900—1914 Північна Нігерія 1900—1914 Південна Нігерія 1900—1910 Колонія Оранжевої Річки 1900—1910 Трансвааль 1902—1968 Свазіленд 1907—1964 Ньясаленд (Малаві)¹ 1910—1931 Південно-Африканський Союз¹ 1914–1960 Нігерія¹ 1915–1931 Південно-Західна Африка³ 1916–1956 Британський Тоголенд³ 1922—1961 Британський Камерун³ 1920—1963 Кенія¹ 1922—1961 Танганьїка³ 1923—1965 Південна Родезія 1924—1964 Північна Родезія (Замбія) 1953—1963 Федерація Родезії та Ньясаленду з 1965 Британська Територія в Індійському Океані 1979—1980 Південна Родезія (Зімбабве)4 ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² З 1970 перестала бути королівством Співдружності, в 2013 вийшла із Співдружності. ³ По мандату Ліги Націй. 4 В 2003 вийшла із Співдружності.   Азія     1640—1858 Мадрасське президентство 1685—1824 Бенкулєн 1687—1858 Бомбейське президентство 1690—1858 Бенгальське президентство 1702—1705 Пуло-Кондор 1721—1949 Туземні князівства Індії 1762–1764 Маніла і Кавіте 1786—1826 Пенанг 1789—1796 Великий Андаман 1796—1948 Цейлон (Шрі-Ланка)¹ 1812—1814 Бангка 1812—1824 Біллітон 1819—1826 Сінгапур 1820—1971 Договірний Оман (ОАЕ) 1820—1971 Бахрейн 1824—1948 Бірма² 1826—1946 Стрейтс-Сетлментс² 1839—1963 Колонія Аден 1839—1842 Афганістан (окупація) 1841–1997 Гонконг² 1841—1946 Королівство Саравак² 1848—1890 Лабуан 1858—1947 Британська Індія (Індія¹, Пакистан¹, М'янма, Бангладеш) 1858—1872 Андаманські і Нікобарські острови² 1861—1947 Сіккім 1873—1896 Негері-Сембілан 1874—1896 Селангор 1874—1896 Перак 1879—1919 Афганістан (протекторат) 1881–1946 Протекторат Північний Борнео² 1887–1896 Паханг 1886—1963 Протекторат Аден 1887—1965 Мальдівські острови 1888—1984 Бруней² 1891—1971 Маскат і Оман (Оман) 1895—1946 Федеровані малайські держави² 1898–1930 Вейхай 1899–1961 Кувейт 1904–1948 Джохор 1910–1949 Бутан 1909–1946 Нефедеровані малайські держави³ 1916–1971 Катар 1920–1932 Месопотамія4 1920—1948 Палестина4 1921—1946 Трансйорданія4 1946—1963 Колонія Північний Борнео 1946—1963 Колонія Саравак 1946—1963 Сінгапур 1946—1948 Малайський Союз 1947—1950 Індійський Союз 1948—1972 Домініон Цейлон 1948—1957 Малайська Федерація (Малайзія) 1962—1967 Федерація Південної Аравії 1963—1967 Протекторат Південної Аравії ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² В 1941—1945 під окупацією Японської імперії. ³ В 1942—1945 в складі Таїланду. 4 По мандату Ліги Націй.   Австралія, Океанія і Антарктика     1788—1901 Новий Південний Уельс 1788—1901 Острів Норфолк 1803—1901 Земля Ван-Дімена / Тасманія 1807—1863 Оклендські острови 1824—1980 Нові Гебриди¹ (Вануату) 1826—1901 Західна Австралія 1829—1832 Колонія Свон-Рівер 1836—1901 Південна Австралія з 1838 Піткерн 1839—1907 Колонія Нова Зеландія 1841—1933 Земля Вікторії 1851—1901 Колонія Вікторія 1857—1955 Кокосові острови 1859—1901 Квінсленд 1874—1970 Фіджі² 1877—1976 Британські Західно-Тихоокеанські Території 1878—1931 Острови Ашмор і Картьє 1884—1902 Британська Нова Гвінея³ (Папуа Нова Гвінея) 1888—1893 Раротонга 1888—1958 Острів Різдва² 1889—1926 Токелау 1892—1976 Острови Гілберта і Елліс³ (Кірибаті і Тувалу) 1893—1901 Федерація островів Кука 1893—1978 Британські Соломонові острови³ (Соломонові Острови) 1900—1970 Тонга 1900—1901 Савідж 1901–1942 Австралійський Союз 1907–1953 Домініон Нова Зеландія 1908—1962 Південні Шетландські острови5 1908—1962 Південні Оркнейські острови5 1908—1962 Земля Ґреяма5 1909—1931 Острови Ашмор і Картьє 1910—1947 Острів Херд і острови Макдональд 1923 Залежна територія Росса 1923—1968 Науру3,6 1930—1933 Земля Ендербі 1939—1979 О-ви Кантон і Ендербері³ з 1962 Британська Антарктична Територія5 ¹ Спільне володіння з Францією з 1906. ² З 1987 перестали бути королівством Співдружності, в 2006 виключені із Співдружності. ³ В 1942—1945 під окупацією Японської імперії. 4 Спільне володіння з США. 5 З 1961 територіальні претензії заморожені згідно Договору про Антарктику. 6 Под управлінням Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії по мандату Ліги Націй. У списки не включені території, що були окуповані Британською імперією в ході Другої світової війни.

п о р Країни Європи Незалежні Австрія · Азербайджан1 · Албанія · Андорра · Бельгія · Білорусь · Болгарія · Боснія і Герцеговина · Ватикан · Велика Британія · Вірменія1 · Греція · Грузія1 · Данія · Естонія · Ірландія · Ісландія · Іспанія · Італія · Казахстан1 · Кіпр1 · Латвія · Литва · Ліхтенштейн · Люксембург · Мальта · Молдова · Монако · Нідерланди · Німеччина · Норвегія · Північна Македонія · Польща · Португалія · Росія1 · Румунія · Сан-Марино · Сербія · Словаччина · Словенія · Туреччина1 · Угорщина · Україна · Фінляндія · Франція · Хорватія · Чехія · Чорногорія · Швейцарія · Швеція Залежні та інші території Данія Фарерські острови (установча земля) Фінляндія Аландські острови (автономний регіон) Норвегія Свальбард · Ян-Маєн (невключені території) Велика Британія Акротирі і Декелія1 (суверенні військові бази) · Гібралтар (заморська територія) · Гернсі · Джерсі · Острів Мен (коронні володіння) Невизнані Республіка Абхазія1 · Косово · Південна Осетія1 · Турецька Республіка Північного Кіпру1 · Придністровська Молдавська Республіка 1 Частково в Азії, або цілком у Азії з культурними зв'язками в Європі.

п о р Столиці країн Європи Держав Амстердам · Андорра-ла-Велья · Анкара¹ · Астана¹ · Афіни · Баку¹ · Белград · Берлін · Берн · Братислава · Брюссель · Будапешт · Бухарест · Вадуц · Валлетта · Варшава · Ватикан · Відень · Вільнюс · Гельсінкі · Дублін · Єреван¹ · Загреб · Київ · Кишинів · Копенгаген · Лісабон · Лондон · Любляна · Люксембург · Мадрид · Мінськ · Монако · Москва · Нікосія² · Осло · Париж · Подгориця · Прага · Рейк'явік · Рига · Рим · Сан-Марино · Сараєво · Скоп'є· Софія · Стокгольм · Таллінн · Тбілісі¹ · Тирана Залежних територій Гібралтар · Дуглас · Епіскопі¹ · Лонг'їр · Марієгамн · Сент-Гелієр · Сент-Пітер-Порт · Торсгавн · Фуншал Частково визнаних держав Приштина · Сухумі¹ · Тирасполь · Цхінвалі¹ ¹ місто в Азії, але країна частково в Європі, ² країна географічно в Азії, але має соціально-політичні зв'язки з Європою.

п о р Міста-держави Незалежні держави  Ватикан •  Монако •  Сінгапур Частково автономні Гібралтар (Брит.) •  Гонконг (Кит.) • Аоминь (Макао) (Кит.) Самопроголошені автономії Вільне місто Християнія (Дан.)

п о р Фінікія Міста Арвад Бібл Беріт Сідон Тір Карфаген Абіла Акко Амріт Ауза Ахзів Ботріс Будва Гадес Габес Гадрумет Гіппон Акра Гіппон Регій Гуммі Ебес Ікосій Іол Кальпе Караліс Керкуан Кітій Лептіс-Магна Лептіс-Мінор Лікс Лілібей Малака Малет Мотія Новий Карфаген Оя Панорм Русадір Сабрата Сарепта Сіміра Солунт Сульх Тапс Тінгіс Утіка Фойніке Особистості Фінікійські правителі Магоніди Правителі Карфагена Карфагеняни Ахірам Азімілк Гамількар Барка Ганнібал Барка Ганнон Гімількон Зенон Магон Магон Великий Магон II Магон III Малх Марін Мох Пігмаліон Санхуніатон Табніт Теннес Хірам І Великий Дідона Гасдрубал Барка Магон Барка Гімількон Молодший Ганнібал Магонід Ганнон I Мова та письмо Фінікійська мова Пунічна мова Фінікійське письмо Біблоське письмо Угаритське письмо Релігія Адоніс Астарта Ваал Дагон Ель Ешмун Мелькарт Молох Мот Решеф Таніт Усоос Ягве Ям Різне Ашарат Адіра Суфет Міят Рабімаханат Тірський пурпур Військова справа Війна Карфагена з Александром Македонським Перша Пунічна війна Друга Пунічна війна Третя Пунічна війна Карфагенська імперія в Іспанії Битва при Тицині Битва при Замі Битва при Требії Битва при Тразименському озері Битва при Каннах