Гідрогеологія Марокко — Вікіпедія

Гідрогеологія Марокко.

Осн. водоносні комплекси на тер. М. в межах гірських масивів пов'язані із закарстованими і тріщинуватими вапняками та доломітом кембрію в Антиатласі, юри і крейди у Високому і Середньому Атласі і Ер-Рифі, а також з ґраувакками і пісковиками тріасу у Високому Атласі. Водоносні комплекси відрізняються високим водовмістом, підземний стік в сер. становить 35 м³/с, модуль підземного стоку бл. 2,5 л/с км² (макс. – 12 л/с км²). Витрати великих карстових джерел 0,1-2,0 м³/с, окр. свердловин до 0,1 м³/с.

Ресурси підземних вод в гірських р-нах значні (бл. 30-60 млн м³/рік в зах. частині Високого Атласу). Води прісні або слабосолонуваті (0,4-1,5 г/л), склад НСО₃^– – SO₄^2– – Ca²⁺ –Mg²⁺.

У міжгірських улоговинах і на приморських рівнинах осн. водоносні горизонти пов'язані з алювіальними пісками і галечниками.

Підземний стік на узбережжі океану і в долині ниж. течії р. Дра бл. 20 м³/с. Дебіти колодязів і свердловин в сер. 0,5-1,0, рідше 5-7 л/с. Ресурси значні (наприклад, для горизонту алювію і вапняків неогену в долині Суса 362,7 млрд м³/рік, в р-ні Агадіра 12,6 млрд м³/рік). Мінералізація вод до 2 г/л, склад НСО₃^– – Ca²⁺, SO₄^2– – НСО₃^– – Mg²⁺ – Ca²⁺. На півдні країни в р-нах аридного клімату мінералізація до 5-15 г/л, склад вод Cl^– – Na⁺.

Див. також[ред. | ред. код]

• Корисні копалини Марокко
• Геологія Марокко,
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Марокко,
• Гірнича промисловість Марокко

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.