Гідрометеорологія — Вікіпедія

Гідрометеороло́гія — наукова дисципліна, що вивчає процеси, які відбуваються у гідросфері та атмосфері Землі, узагальнює дані метеорології, гідрології,океанології, геофізики та гідрохімії, розробляє методичні питання моніторингу довкілля. В глобальному планетарному масштабі такі дослідження координуються Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) — спеціалізованою міжурядовою установю ООН та Міжнародною гідрологічною програмою ЮНЕСКО.

Наукові засади гідрометеорології в Україні формуються розробками провідної науково-дослідною установи в цій області — Українського гідрометеорологічного інституту НАН України та ДСНС України.

Гідрометеорологічні дослідження також виконуються в Одеському державному екологічному університеті та Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та ін.

Прикладні засади гідрометеорології в будь-якій країні реалізують національні метеорологічні та гідрологічні служби, які займаються гідрометеорологічною діяльністю.

В Україні термін «національна гідрометеорологічна служба» стосовно колишньої гідрометслужби України вперше офіційно з'явився в Законі України «Про гідрометеорологічну діяльність» (1999 рік)^[1]. Він цілком відповідає термінології Всесвітньої метеорологічної організації, яка об'єднує понад 190 країн і координує діяльність «національних метеорологічних і гідрологічних служб» (НМГС)^[2], не залежно від їх автентичних назв і відомчої підпорядкованості в кожній країні.

Гідрометеорологічна діяльність[ред. | ред. код]

В Україні з 2011 року (після ліквідації Державної гідрометеорологічної служби у складі Міністерства надзвичайних ситуацій України, а згодом — у 2012 році, реорганізації і самого МНС^[3]) національну гідрометеорологічну службу представляє Український гідрометеорологічний центр Державної служби України з надзвичайних ситуацій, якому підпорядковано 25 підвідомчих гідрометеорологічних організацій (в яких працює понад 4200 осіб).

Гідрометеорологічна діяльність — діяльність національної гідрометеорологічної служби, інших юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб, спрямована на здійснення спостережень за гідрометеорологічними умовами (на річках, озерах, морях), геофізичними процесами в атмосфері, аналізу й узагальнення отриманих даних, активних впливів на гідрометеорологічні процеси, забезпечення гідрометеорологічною інформацією, прогнозами і попередженнями про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища органів державної влади, органів місцевого самоврядування, населення, а також гідрометеорологічне обслуговування заінтересованих юридичних та фізичних осіб^[1].

Гідрометеорологічні спостереження[ред. | ред. код]

Основою практичної гідрометеорології є державна система гідрометеорологічних спостережень — комплексна багаторівнева спостережно-інформаційна система, призначена для проведення систематичних спостережень за гідрометеорологічними умовами (на річках, озерах, морях), станом атмосфери, забруднення довкілля (забруднення вод, повітря) під впливом природних і антропогенних факторів та забезпечення споживачів інформацією про їх фактичний та очікуваний стан^[1].

Центральна геофізична обсерваторія ДСНС України є головною гідрометеорологічною організацією з питань методичного керівництва проведення метеорологічних, геліогеофізичних, аерологічних, гідрологічних спостережень та спостережень за хімічним і радіоактивним забрудненням довкілля. Здійснює збір, обробку, систематизацію, аналіз та узагальнення даних спостережень і підготовку матеріалів для їх використання та подальшого зберігання в Галузевому державному архіві гідрометслужби.

Гідрометеорологічне забезпечення[ред. | ред. код]

Важливою функцією гідрометеорологічних організацій є гідрометеорологічне забезпечення — діяльність органів національної гідрометеорологічної служби, спрямована на обов'язкове і систематичне доведення гідрометеорологічної інформації загального користування, а також термінової гідрометеорологічної інформації до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та населення^[1].

Вищі навчальні заклади[ред. | ред. код]

У вищих навчальних закладах ведеться підготовка фахівців спеціальності «Науки про Землю»^[4] за освітньо-професійними програмами з гідрології та метеорології, що мають гідрометеорологічну спрямованість, зокрема в:

Виходять періодичні наукові видання: «Український гідрометеорологічний журнал», «Наукові праці Українського гідрометеорологічного інституту», «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія», «Праці Центральної геофізичної обсерваторії».